ЦЕРКВА ІВАНА БОГОСЛОВА БУЛА ДУХОВНОЮ СТОЛИЦЕЮ ВОЛИНЯН - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.95 € 31.99

ЦЕРКВА ІВАНА БОГОСЛОВА БУЛА ДУХОВНОЮ СТОЛИЦЕЮ ВОЛИНЯН

В цьому році нашому Луцьку виповнюється 920 років. На території Старого міста 19 пам’яток національного і 41 — місцевого значення. До останніх належить і церква Івана Богослова, залишки якої були розкопані понад двадцять літ тому. Датується вона ХІІ століттям.

Катерина ЗУБЧУК

В цьому році нашому обласному центру виповнюється 920 років. За основу взято писемну згадку в Іпатіївському літописі. Але якщо говорити про перші поселення, то містові сміливо можна додати принаймні ще одне століття. Матеріальними свідками минувшими є архітектурні пам’ятки. На території Старого міста 19 пам’яток національного і 41 — місцевого значення. До останніх належить і церква Івана Богослова, залишки якої були розкопані понад двадцять літ тому. Датується вона ХІІ століттям.

У серпні 1984 року мені пощастило готувати репортаж з місця унікальної знахідки. Тоді на території Луцького замку вів розкопки Волинський загін архітектурно-археологічної експедиції Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР. Начальник загону Мар’яна Малевська торжествувала, бо не кожного дня археологам усміхається такий успіх — церква Івана Богослова, залишки якої було розкопано, — споруда домонгольського періоду. Тобто з’явилась до того, як було збудовано цегляний замок. Тоді, коли українці ще не були ні під Польщею, ні під Росією...
Богословська церква згадується в багатьох друкованих джерелах. Зокрема, в книзі Л.Маслова «Архітектура Старого Луцька» сказано: «Колись посеред Верхнього замку стояла катедра святого Івана Богослова. Була це одна з найстаріших церков Луцька. Збудована вона, треба догадуватись, відразу по заложенні в Луцьку єпископії... за часів панування князя Ярослава Ізяславича (1155—1180) або його синів. Князь Любарт (Дмитро) Гедиминович, великий опікун православної віри... спеціальною опікою оточував катедру Івана Богослова й багато її обдарував, мабуть, поширив цю церкву та відремонтував її або навіть, що дуже важливо, збудував на місці старої нову муровану церкву цієї ж назви» . Судячи з документів, наведених у книзі, можна зробити висновок, що церква була мурована, мала тільки одну баню, була крита гонтям...
Під час розкопок було розкрито абсидну частину церкви, підкупольні стовпи та одну із стін колишнього храму висотою до двох метрів. Збереглась частково підлога з великих квадратних керамічних плиток, настінна графіка. Директор Луцького історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Тарас Рабан, з яким цими днями ми побували на святому місці, розповів:
— У кінці 80-их років, після того, як були завершені археологічно-наукові дослідження, ми зробили над залишками церкви Івана Богослова шатрове накриття. Проект його виготовили львівські реставратори. Лише таким чином можна було зберегти те, що дійшло через віки до наших днів. Адже у волинських природних умовах через два-три роки під дією дощів та снігу нічого б не залишилося. Сама кладка була частково укріплена. Сьогодні, звичайно, консервацію треба провести більш грунтовно.
Церква не раз перебудовувалась, її ремонтували (і сьогодні прослідковується аж шість рівнів підлоги). У ХVІІІ столітті на її місці, очевидно, задумали будувати нову церкву. Але звели лише фундаменти, залишки яких можна побачити за межами накриття. Та нова церква ніби «сідала» на стару. Відповідно до описів, було відтворено параметри храму Івана Богослова, і тепер, ступаючи на сучасну цеглу, якою викладена підлога по всій площі просторого храму, уявляєш себе в древній споруді.
На майбутнє планується влаштувати під накриттям експозицію музею археології — щоб зберігались тут експонати, знайдені на території Старого міста, зокрема Луцького замку. Вже й сьогодні церква Івана Богослова включена в екскурсійний маршрут. Створення музею зробить цей об‘єкт ще цікавішим для лучан та гостей міста.
Петро Троневич, який багато літ був заступником директора історико-культурного заповідника, видав дуже цінну книжку «Луцький замок». Церкву Івана Богослова, яка вже в ХІІІ столітті називалась соборною і вважалась святинею православного населення Волині, в цій праці він назвав духовною столицею волинян. Тут мала свою резиденцію духовна влада, тут знаходилась усипальниця верховних правителів удільного Луцького князівства, а згодом і всієї Волинської землі. «Храм був досить відомий і в навколишньому світі,— стверджує Петро Троневич на основі авторитетних джерел. — Воскресенський літопис у списку визначних міст Русі не забуває відмітити церкву святого Івана в Лучеську Великому на Стиру, а московські митрополити висвячують тут єпископів на інші єпархії...».
І в дирекції історико-культурного заповідника є проект-ескіз ідеї відновлення церкви: щоб внизу, під накриттям, можна було побачити, який храм був первісний, а над ним стояла діюча церква. Це — майбутнє. А поки що вже декілька років підряд 21 травня, на свято Івана Богослова, тут збираються прихожани Хресто-Воздвиженської церкви. Отець Іван править службу. На святому місці горять свічки. І як багато століть тому, тут линуть слова молитви.