Юрій Ремінський зі своїми колегами – кухарем Наталією Матвійчук (справа) та підсобним працівником Світланою Цьопух.
Багатодітний тато щодня готує для сотні малят, бо він – кухар у дитячому садку
Знайомтесь: Юрій Ремінський – житель села Карасин, батько шести синочків і однієї донечки, який чотирнадцять років несе почесну варту біля каструль і сковорідок закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Колобок» Прилісненської сільської ради
У дитинстві Юрій був вправним маминим помічником на кухні – все йому вдавалось смачно. Ще й швидко, що дуже важливо, коли треба нагодувати сім'ю, де шестеро дітей, а батьки-колгоспники щодня спішать на роботу.
Не роздумуючи після закінчення школи Юрій пішов навчатися професії кухаря-кондитера в Колківське ВПУ.
– Вчитись було легко, цікаво, хоч і непрості були дев'яності роки, – розповідає Юрій Дем'янович. – Хвилювався тільки, як готував кролика, тушкованого у сметанному соусі, захищаючи диплом.
Вперше куховарив Юрій Ремінський для вихованців дитячого садка 22-річним хлопцем. Нині ж він – справжній майстер своєї справи.
У нас в садочку менше ніж 60-грамових котлет не буває, – з гордістю каже кухар, зауважуючи і те, що батьки повністю забезпечують дитсадок овочами, а помудрувавши спільно з медсестрою і завідувачем господарства, працівники кухні складають для вихованців закладу дошкільної освіти доволі різноманітне і смачне меню вартістю трохи більше 20 грн на день.
Вперше куховарив Юрій Ремінський для вихованців дитячого садка 22-річним хлопцем. Нині ж він – справжній майстер своєї справи.
Я не зміг би бути кухарем в якомусь барі, а їжу для діток готувати приємно. Хочеться, щоб вона була смачною, різноманітною, збалансованою, ще й відповідала нормам харчування, – зауважує пан Юрій, якому найбільше до вподоби готувати бефстроганов з курячого м’яса, пельмені, оладки, м’ясні та рибні котлети. Але це тільки на робочому місці. Вдома – повноправна господиня на кухні дружина Діна, а Юрій Дем’янович – вдячний поціновувач її кулінарних умінь.
Ніколи не казав і не скажу дружині, що вона щось не так приготувала, бо знаю, що їжа – це тяжка праця, – говорить пан Юрій, і весело усміхається, згадуючи, як колись його наречена переживала, чим буде годувати чоловіка-кухаря.
Багатодітний тато зізнається, що кулінарний талант повноцінно в колі сім’ї демонструє лиш на 8 березня, бо ж вдома на мене насамперед чекає чоловіча робота: орати, сіяти, рубати, проте допомагає дружині готувати страви на гостини та завжди готовий взятися за приготування їжі, коли його супутниці нездоровиться.
Зауважує однак, що хоч його професія не дуже оплачувана, та приємна. Особливо, коли батьки запитують: «Як ви це готуєте? В садочку дитина їсть, а вдома ті самі страви їсти не хоче!» Тому найбільшою винагородою за свої старання Юрій Дем’янович вважає спорожнілі тарілки.
Юлія МУЗИКА
