Для приготування страв використовують лише верхню частину ніжок.
Французи їстимуть українських жаб
Вирощування жаб було налагоджено ще в 70-х роках минулого століття в західних і південних регіонах Української РСР. В ті часи на європейський ринок, в основному до Франції, щорічно відправлялося до 100 тонн жаб’ячого делікатесу
Вирощувати жаб не важче, ніж розводити рибу в ставку. У наших природних умовах прекрасно себе почувають родички їстівної Rana esculenta — зелені озерні і ставкові жаби. При розведенні жаб в природних водоймах необхідно тільки подбати про його огородження, щоб делікатесні жаби не поскакали, а корм вони будуть знаходити самі. Перевагою цього способу вирощування є його дешевизна, а недоліками — великий відсоток смертності, а також припинення росту і впадіння підопічних в сплячку в зимовий період.
У магазинах кілограм делікатесу нині коштує 400 гривень за кілограм в сирому вигляді, а в ресторані за 200-грамову порцію ціна стартує від 200 гривень.
Більш ефективно хоча і дорожче, вирощувати жаб в закритих тераріумах, де підтримується штучний сприятливий клімат, годування проводиться покупним кормом, і здійснюється контроль розмноження і подальшої життєдіяльності тварин. В цьому випадку, протягом року-півтора можна відгодувати їстівну жабу аж до кілограмової ваги.
Після оброблення жаби, заморожені лапки можна продавати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку за ціною 10-12 доларів за кілограм.
У магазинах кілограм делікатесу нині коштує 400 гривень за кілограм в сирому вигляді, а в ресторані за 200-грамову порцію ціна стартує від 200 гривень.
Крім того, жаб’ячу шкіру можна збувати виробникам взуття і галантереї, а решта відправляти на переробку на корми або добрива.
Таким чином, виробництво жаб’ячого м’яса може стати вигідною справою, поряд з іншими подібними видами делікатесного бізнесу — виробництвом равликів, ікри, морепродуктів і рідкісних видів м’яса.
