З відкритого листа прем`єр-міністру України Юлії Тимошенко
З відкритого листа прем`єр-міністру України Юлії Тимошенко Минуло п`ять років із часу відкриття першого пускового комплексу Локачинського газового родовища. Тоді ж було передбачено (і це зафіксовано у відповідних документах) першочергову газифікацію населених пунктів, які знаходяться у безпосередній близькості до родовища. Відстань від родовища до села Марковичі - 1,7 км, до села Міжгір`я - 1 км. Газопромисел працює на повну потужність, на родовищі пущено в експлуатацію установку з очистки газу від сірководню, змонтовано автономну електростанцію. Проте газу в наших домівках так і немає. Ситуація загострюється тим, що після пуску установки з очистки газу від сірководню значно погіршилося екологічне становище населених пунктів, які розміщені поблизу родовища. ГПУ "Львівгазвидобування", у чиєму підпорядкуванні воно знаходиться, сплачує до місцевого бюджету копійки. Завдяки недосконалому, на нашу думку, законодавству всі найвагоміші податки надходять до бюджету за місцем юридичної адреси підприємства, а не за місцем його фактичного розташування, тобто до міста Львова, а не до місцевого бюджету. Це, зокрема, збір за забруднення навколишнього природного середовища, за геологорозвідувальні роботи. Більше того, сьогодні газове управління ставить питання, щоб і рентна плата за природний газ, що з 1 січня 2005 року щомісячно сплачується до районного бюджету, теж надходила до Львова. Кілька років тому збір за забруднення навколишнього середовища сплачувався до сільського бюджету, але оскільки це були, за нашими мірками, чималі суми, то, мабуть, комусь було вигідно перевести цей збір у бюджет Львова. Чому так, адже газ видобувають у нас, з нашої землі, а не у Львові? Для нас, простих людей, це питання залишається абсолютно незрозумілим. Адже за ці кошти, що не надійшли, ми могли б здійснити низку заходів у розвитку соціальної сфери, зокрема завершити будівництво школи і клубу в селі Марковичі. Наразі ж наші діти навчаються у довоєнному приміщенні, такого є віку й сільський клуб. А в селі Міжгір`я взагалі немає ні школи, ні дитсадка. Ще одна болюча проблема. З часу розробки родовища внаслідок руху важковагового транспорту у наших селах значно погіршився стан житлових будинків. Комісії, які були створені для вивчення цього питання, запевнили мешканців, що компенсують це матеріалами для проведення газифікації. Проте і тут сталося не так, як гадалося. Замість того, щоб відчути полегшення і радість від такого сусідства, ми просто доведені до відчаю. Переконливо просимо Вашого особистого втручання у питання завершення газифікації наших населених пунктів, маленької цятки на карті України, де проживає всього 450 осіб. Просимо на державному рівні узаконити питання надходження до місцевого бюджету основних податків "Львівгазвидобування", зокрема збору за забруднення природного середовища та збору за геологорозвідувальні роботи. Також настійно просимо вирішити питання проведення незалежної експертизи для вивчення екологічної безпеки. Працівники відповідних служб газопромислу проводять заміри і переконують, що викиди сірководню в нормі, з чим ми категорично не згодні. З часу здачі в експлуатацію родовища на території наших сіл значно зросла кількість хворих, у т.ч. дітей, на гіпертонію, серцеві та алергічні захворювання. Проведення такої експертизи дасть нам змогу ставити питання про надання пільг, адже ми знаходимося в зоні викиду шкідливих речовин. Кілька років тому у пресі прозвучала інформація, ніби населення 30-кілометрової зони газового родовища виселене. Може, звідси й виникають проблеми з пільговим підведенням газу до наших осель? Тоді нагадуємо: ми тут живемо, наші діти відвідують тутешній дитсадок, навчаються в місцевій школі... З повагою і надією мешканці Марковичівської сільради Л.Рубіновська, С.Колядюк, З.Нерода (всього - 75 підписів).
