Письменник, який навчив дітей сміятися

Хто такий цей Доктор Сьюз? Письменник та ілюстратор, автор найбільш абсурдних книжок на полицях бібліотек, чиї каламбури і малюнки діти пам'ятають усе життя, пише ВВС.

Всесвіт Доктора Сьюза сповнений фантастичних істот, персонажів із вилупленими очима і веселих рим. Коти тут розгулюють у червоно-білих капелюхах, а лиси - в шкарпетках для спорту.

Його вірші - результат багатьох годин марення на лекціях в Дартмутському коледжі в Нью-Гемпширі, а малюнки - досвіду рекламного ілюстратора в Нью-Йорку.

Втім, прогуляйтесь кварталом музеїв на вулиці Едвардс в Спрингфілді, штату Массачусетс, і ви швидко помітите інше джерело його фантазій.

Адже справжній геній Сьюза полягає в його дивовижному таланті вплести сюрреалістичний світ у реальний. Не дивно, що персонажі його казок живуть і на вулицях його рідного міста.

Його біографія - це шлях хлопчика з маленького містечка з великими мріями до всесвітнього визнаного письменника.

Це те, що одразу впадає в око відвідувачам Спрингфілда. "Массачусетс посідає важливе місце в його книжках поруч із вигаданим світом", - розповідає Кей Сімпсон, президент Музеїв Спрингфілда.

Історія про самого Теодора "Теда" Сьюза Гейзеля, який народився 2 березня 1904 року, починається прямо на сходинках музею "Дивовижний світ Доктора Сьюза".

Його біографія - це шлях хлопчика з маленького містечка з великими мріями до всесвітнього визнаного письменника.

В одній із перших зал музею розташована "Пекарня Сьюза", майже така сама, якою володіли його дідусь і бабусею. У дитинстві мати майбутнього письменника співала йому пісні, які вона складала із назв пирогів: яблучний, м'ясний, лимонний, персиковий, ананасовий, з чорницею, кокосом, заварним кремом або кабачком.

Мати безперечно розвила його фантазію і творчий дар. Вона, приміром, дозволяла хлопчику малювати на стінах його кімнати кольоровими олівцями.

У 1937 році, коли йому було 33, він написав свою першу дитячу книжку And to Think That I Saw It on Mulberry Street ("На шовковичній вулиці").

У назві згадується вулиця, якою маленький Доктор Сьюз ходив до школи. Надрукувати книжку відмовилися 27 видавців, і, вважаючи себе невдахою, Сьюз вирішив спалити рукопис.

Але, як свідчить історія, коли Сьюз повертався додому, отримавши 27 відмову, він натрапив на свого однокурсника з Дартмутського коледжу, який працював у видавництві. Незабаром Сьюз отримав свою першу книжкову угоду.

Остаточним визнанням стало вручення в 1994 році Доктору Сьюзу Пулітцерівської премії, а його день народження призначили щорічним Днем читання в США.

"Секрет його успіху, - пояснює художник і великий фанат Доктора Сьюза Джон Сімпсон, - в тому, що він бачив магію у звичайних речах".

"Він створив цілий світ, але в нього був і талант підприємця. Він знав, як уявити продукт і продати ідею ще з часів своєї роботи в нью-йоркському рекламному агентстві", - додає Сімпсон.

І хоча в письменника не було своїх дітей, він прагнув розповісти історії, які змусять маленьких читачів фантазувати. Його не цікавили складні метафори та глибокі психологічні роздуми.

Гарного сміху та кумедних нісенітниць було цілком достатньо.

Як він колись написав: "Тут і там, там і тут кумедні речі є усюди".