Цікавинки 11.11.2018, 17:07

Людина, яка навчилася читати сновидіння

Сон здавна був таємницею, котру намагалися пояснити чаклуни, медики та філософи. Його вважали станом між життям та смертю, явищем, яке неможливо дослідити. Але знайшовся науковець, котрий першим зрозумів: сни — то слова, якими промовляє до нас наша душа

Зигмунд Фрейд народився 6 травня 1856 року в місті Фрайбург (зараз Пржибор) у Моравії, яка була тоді частиною Австро-Угорщини. А пішов із життя 23 вересня 1939-го в Лондоні — через 83 роки. Він пережив дуже багато — занепад Європи, Першу світову війну, прихід до влади нацистів і гестапівську в’язницю, а наприкінці життя муки від невиліковної хвороби. Але ще більше вчений залишив після себе: теорію, яка спочатку подарувала людям надію на зцілення від потаємних страхів, а потім переконала всіх, що це зробити неможливо.

Попри критику психоаналізу, за 100 років існування теорії основні її ідеї так і не були спростовані.

Проблема лікування психічних розладів зацікавила Фрейда ще під час навчання у Віденському університеті. Закінчивши заклад, він влаштовується асистентом у психіатричний інститут, а згодом — у 1885-му — отримує посаду приват-доцента з невропатології. З цього часу вчений починає вдосконалювати методи лікування душевних хвороб — насамперед використовує гіпноз. Незадоволений його результатами, психіатр створює власний метод — вільних асоціацій, який стає великим відкриттям. Пацієнт говорив перше, що спаде на думку і через певний час пригадував події, які негативно вплинули на його душевний стан. Реакція людини була емоційною, однак усвідомлене переживання проблеми призводило до вирішення внутрішніх конфліктів. Саме цей процес і отримав у 1896 році назву «психоаналіз».

Фрейд вчиться читати «між рядків» і поступово створює своєрідний словник символів, якими пацієнти висловлювали приховане глибоко в душі. Вчений називає це «мистецтвом тлумачення». Справжній прорив відбувається, коли Зигмунд Фрейд розкриває значення сновидінь. Психіатр звернув увагу, що дуже часто під час сеансів пацієнти починали розповідати про те, що їм сниться. Лікар розпитував, які думки виникають у них у зв’язку з побаченим. Переконавшись, що метод асоціацій розкриває прихований зміст сну, Фрейд зрозумів, що виявив таємничу мову людської душі.

Відома точна дата, коли науковець розшифрував перший власний сон — 14 липня 1895-го. Подальші експерименти доводять: у снах здійснюються нереалізовані бажання. Душа у фантастичних видіннях, які замінюють реальність, звільняється від перевантаження. Крім явного смислу снів, є ще й прихований, у якому виявляються підсвідомі бажання та страхи людини. Сновидіння проходять обробку — думки перетворюються на образи та наповнюються символами. І з цього психіатр робить головний висновок — душа є несвідомою.

Крім явного смислу снів, є ще й прихований, у якому виявляються підсвідомі бажання та страхи людини. Сновидіння проходять обробку — думки перетворюються на образи та наповнюються символами.

13 жовтня 1900 року виходить перша велика книга Зигмунда Фрейда — «Тлумачення сновидінь». У ній учений викладає основи психоаналізу та функцію снів, наводить приклади символів та дає ключ до їхнього тлумачення. Ефект від монографії нагадує вибух бомби — академічне товариство її не сприймає та насміхається над ученим, вважаючи його ледь не божевільним. Згадувати прізвище Фрейд в присутності дам вважається непристойним, адже у книзі психіатр використовує слова та образи, які й сьогодні можуть змусити читача червоніти від сорому. Тож не випадково, що перших 600 екземплярів праці розкуплять лише через 8 років!

Однак реакція науковців за кордоном кардинально відрізняється. Вчені США, Франції, Англії із захопленням сприймають книгу. Показовим є те, що вже в 1904-му «Тлумачення сновидінь» у дещо скороченому вигляді перекладають російською. Психоаналіз починає тріумфальний рух світом. Земляки Фрейда розуміють, що недооцінили вченого і виправляють помилку — у 1902 році Зигмунд Фрейд стає професором невропатології. А вже в 1908-му проходить І Міжнародний психоаналітичний конгрес. Кількість лікарів, які бачать у методиці вченого порятунок для людей, котрих раніше вважали невиліковними, невпинно зростає. Майстер психології продовжує розвивати свою концепцію — створює декілька ґрунтовних наукових праць, які перетворюють психоаналіз із медичного методу на комплексну психологічно-філософську теорію — фрейдизм.

З того часу пройшло понад 100 років. Фрейдизм критикували, модернізували та оголошували абсолютно хибним. Однак ніхто ніколи не звинуватив великого вченого в шарлатанстві. Психоаналіз і сьогодні є практичним способом лікування душевних недуг. А аналіз сновидінь — важлива його частина. Свідченням популярності теорії є те, що, кожен, мабуть, бачив сцену з фільму, в якій пацієнт, лежачи на дивані, розповідає психологові про те, що йому снилося. Критику ж вчення сам Фрейд ще з життя пояснював дуже просто — психоаналіз занадто зачіпає людей, робить їх вразливими, а життя — вкрай незручним. Нікому не хочеться почути правду про свій внутрішній світ, який є темним та сповненим прихованих страхів.

…Те, що великий психіатр добре це розумів, свідчить одна історія. У 1909 році до Америки прибув пароплав із Європи. На його борту були Зигмунд Фрейд із учнем — у майбутньому знаним науковцем Карлом Юнгом. Розповідають, що Фрейд, задумливо дивлячись на берег, сказав: «Тубільці ще не знають, що ми привезли до них чуму». Під страшною хворобою видатний дослідник людських душ якраз і мав на увазі своє вчення.