У сільської поштарки півсела кумів
42-річна листоноша Світлана Ружицька майже півжиття працює листоношею у селі Галузія. Попри не найкращі часи у поштовиків, жінка любить свою роботу за можливість постійного живого спілкування з людьми. Цінують та поважають поштарку й односельчани, чи не тому з багатьма покумувалась
Світлана Георгіївна хоч і народилась у Галузії, все дитинство прожила у Луцьку з мамою. Однак постійно приїжджала у рідне село до баби з дідом і сюди ж у 17-річному віці, зустрівши своє кохання, вийшла заміж.
– Перед та після декретної відпустки встигла попрацювати у радгоспі «Галузійський» обліковцем молока, поки він не розкидався, – розповідає Світлана Ружицька. – Начальником поштового відділення селі Галузія тоді працювала моя кума Світлана Білова, тож коли там звільнилося місце, вона запропонувала йти до неї. Я погодилась. Було боязко працювати, бо доводилося носити багато грошей. Але з часом звиклась. Окрім цього розносила й багато газет.
– За роки роботи тричі брала участь у районному конкурсі «Пані пошта», за що маю грамоти і подяки, – продовжує листоноша. – У складі групи від Маневицького району їздила у Київ на поштовий форум.
Найбільше у роботі поштарці подобається живе спілкування. Зазначає, що люди в селі хороші, доброзичливі. Через це, напевно, багато з ким покумувалась. То у неї хрестили доньку, то вона хрестила. Кумів має чи не півсела. І теперішня начальниця – теж кума.
– Прикро, що зараз не найкращі часи для поштовиків, – продовжує моя співрозмовниця. – Все ніяк не вистачає часу поцікавитись в управлінні Пенсійного фонду, скільки маю стажу, бо за свої 20 років роботи жодного року не працювала на ставку. Нині маю лише 0,4, заробітна плата 1200-1300 грн, працюю три дні в тиждень. А роботи вистачає: слід подбати і про передплату, і про роздрібну торгівлю, доставку пенсій та кореспонденції. Велосипеди власні самі ремонтуємо. Одне приємно, що майже в кожному подвір’ї виписують якусь газету. Немає у нас таких в селі, що «я не хочу твоїх газет і не чіпайте мене». Вже два роки ніяк не можу піти у відпустку, бо немає заміни.
Пані Світлана обслуговує більшу частину села, решту – начальниця. Зазначає, що найліпше у Галузії читають «Нову добу», вдвічі менше виписують обласні видання. Газети намагаються доставляти односельцям вчасно по четвергах.
– За роки роботи тричі брала участь у районному конкурсі «Пані пошта», за що маю грамоти і подяки, – продовжує листоноша. – У складі групи від Маневицького району їздила у Київ на поштовий форум.
Жінка завзята грибівниця, ліс дає змогу і відпочити душею, і заробити якусь копійку. А найбільша втіха - двоє онуків, яких подарувала донька Іванка.
Сергій ГУСЕНКО.
