Микола Головань відгукувався про сина з теплотою та гордістю.
Микола Головань: «Деяких малюнків сина навіть я досі не бачив»
У Луцьку відкрили виставку творів Миколи Голованя-молодшого
У Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України відкрилася виставка робіт Миколи Голованя-молодшого.
Його батька, Миколу Микитовича Голованя, знає не лише Волинь, але й уся Україна. Чудернацький Будинок Голованів входить до топ-туристичних принад Луцька. А от творчість Миколи Голованя-молодшого. який помер 32-річним у 2005-му для багатьох стала справжнім відкриттям.
У цьому зізнавалися не лише митці Луцька, але й близькі друзі родини та навіть сам Микола Микитович.
За життя одного покоління створено будинок, який хоча й не має статусу пам’ятки, але вже давно став об’єктом культурної спадщини та однією з туристичних родзинок Луцька.
– Для цієї виставки ми з дружиною підняли весь архів сина. Тут багато робіт, які я вперше бачу. Деякі з них такі, наче він учора їх зробив, наче він за спиною у мене стояв, – сказав Микола Головань. – Відбирав я все сам на сам. Микола був різноманітний: любив музику, зокрема хард-рок. За натурою він був мовчазний, але тягнувся до всіх, негатив брав на себе, а позитив віддавав. Він був красивий в роботі, свобідний в рухах. Організувати виставку допоміг наш творчий клан художників – прийшли хлопці і все оформили. Особливо доклався Володимир Марчук (голова Волинської організації Національної спілки художників України - авт.). Я думав, що з того має щось бути, але такого не чекав. Усім вам кляняюся.
Знавець культури Волині, екс-начальник управління культури ОДА Василь Ворон побажав, аби виставка продовжувалася в інших формах: вийшов каталог творів Миколи Голованя-молодшого. Він звернув увагу на те, що садиба Голованів має бути збережена. Це справа усієї луцької громади. За життя одного покоління створено будинок, який хоча й не має статусу пам’ятки, але вже давно став об’єктом культурної спадщини та однією з туристичних родзинок Луцька. Він також запропонував, аби сумновідомий фонтан на Театральній площі в Луцьку прикрасити скульптурами Голованів, як свого часу французи зробили фонтан Ігоря Стравінського, який населили героями його балетів. Нині це об’єкт туристичного показу світового рівня. "Можемо мати таке саме, якщо зробимо тут фонтан "Лісової пісні". Тим більше, що готуємося до 150-річчя від дня народження Лесі Українки", – зазначив Василь Ворон.
Друг родини Володимир Павлік розповів, так само був вражений творчістю Миколи Голованя-молодшого та що готує до друку книжку із "розмовами з Миколою Голованем. Він уміє говорити".
Волинська скульпторка Ірина Дацюк пригадала, як Микола Головань-молодший брав участь у міжнародному пленері скульпторів у Луцьку у 2001 році. А Олександр Кравчук закликав владу придялити увагу збереженню творів, які зроблені під час цього пленеру і досі прикрашають наше місто, але деякі з них занедбані.
Микола Микитович додав, що за останніх чотири роки зробив у своїй садибі сакральний дворик для презентацій, де митці могли б час від часу збиратися для презентацій чи з інших нагод. "Я не буду самотній, коли ви приходитимете до мене, коли там відбуватимуться якісь заходи. Там так добре за гарної погоди", – запевнив скульптор.
– Після сьогоднішньої виставки – жить охота, – насамкінець щиро зізнався Микола Микитович, а його дружина Тамара Пантелеймонівна в цю мить затулила сльози руками. – Хочеться передати ту ауру вам, своїй сім’ї, внукам. Цю ніч я, напевно, буду спокійніше спати. Це емоції, це переживання, нікуди від того не дінемося. Томочко, не плач, все нормально, світла сльоза твоя буде. Кожна твоя сльоза нагадує діаманти. Дасть Бог, ще доживу і подарую їх тобі.
