Кому першому ввечері прийшла в голову думка перепливти Стир, хлопці вже не пам’ятають. Але хміль в голові додав сміливості і двоє юнаків, не задумуючись, кинулись у воду...
Кому першому ввечері прийшла в голову думка перепливти Стир, хлопці вже не пам’ятають. Але хміль в голові додав сміливості і двоє юнаків, не задумуючись, кинулись у воду.
Двоє їх однолітків та подруга залишились на землі. Перепливти із штучного острова на косу, що розділяє річку з заплавою, молодим хлопцям великих зусиль не склало. Але вибратись на тверду землю на косі було непросто – течія постійно зносила плавців, до того ж все відбувалось близько 12 години ночі — через темінь хлопці не бачили, як краще вибратись на вузький берег коси. Врешті один із „сміливців” виліз з води, а Юрій чомусь вирішив пливти назад. Але тільки він розвернувся і зробив декілька гребків, як пропав під водою. Його друзі помітили це, але оскільки поряд не було нікого, хто міг би надати допомогу потопаючому, то підлітки зателефонували в міліцію. На місце події за декілька хвилин прибула слідчо-оперативна група міськвідділу, за ними — луцькі рятувальники. Пожежники спустили на воду човен, в нього сіли Віталій Малій та Василь Панас і вирушили на допомогу юнакам. Підпливши до Віктора, котрий чекав на допомогу на небезпечному березі коси, рятувальники допомогли йому перебратись на човен. Хлопець показав орієнтовне місце, де останній раз бачив свого товариша Юрія... Для пошуків тіла утопленика наступного дня було залучено водолазів, які за декілька годин віднайшли тіло юнака в річці. Вода не прощає безпечності... Володимир НЕСТЕРОВ.
