Що зробити, аби вода не втікала з волинських колодязів і ставків?

Меліорація (осушення) і зменшення атмосферних опадів призвело до зникнення води в колодязях, ставах, лісах, болотах, озерах, зниження води в артезіанських горизонтах. Для попередження цих наслідків пропоную: встановити переливні шлюзи в місцях приєднання меліоративних каналів до річок на відстані 70 – 100 метрів. А також в інших місцях доцільних для акумуляції води. Переливні шлюзи будуть затримувати води на територіях і перепускати їх надлишок у русла річок (план-схема шлюзу додається). Нерегульований меліоративний шлюз – це труба діаметром 300 – 500 міліметрів, встановлена паралельно меліоративному каналу на певній висоті відносно дна каналу, і закріплена грунтом (глиноземом).

…Повернемося в 1970-ті роки, коли ще не було меліоративних каналів. Під час весняного водопілля вода прямує до низин, до річок. І при цьому її швидкість руху в сотні разів менша, у порівнянні зі швидкістю в меліоративних каналах. Попадаючи в ґрунт, вода насичує його, далі через природні фільтри проникає в артезіанські горизонти, а частина її прямує до річок, через долини, поля, ліси, торфовища – і живить ці території. Оскільки ці процеси відбувалися дуже повільно, то час потрапляння води до річок вимірювався місяцями, і, відповідно, живлення річок проходило рівномірно. В той час частина боліт, низин, непридатних для сільськогосподарського виробництва, потрапляли в зону підтоплення на нетривалий період і акумулювали величезну кількість води.

Розглянемо рух води в наш час. Зима 2025 – 2026 років, у порівнянні з попередніми, вдалася більш холодною і сніжною, а, відповідно, – і вологи в ґрунт попаде більше. Але акумуляції (накопичення) значної кількості води не буде – знову через меліоративні канали, які більшу частину води скинуть у річки.

Під час весняної повені, «завдяки» меліоративним каналам, велика швидкість збору води з територій – це один – два тижні – призведуть до повеней, підтоплення значних територій.

Під час весняної повені, «завдяки» меліоративним каналам, велика швидкість збору води з територій – це один – два тижні – призведуть до повеней, підтоплення значних територій.

Для боротьби з підтопленнями, необхідно буде залучати техніку, людей, матеріальні ресурси у вигляді електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, а це коштуватиме десятки мільйонів гривень, не враховуючи збитків, нанесених стихією. Осторонь не залишаться і працівники ДСНС, які також змушені будуть долучатися до боротьби з підтопленнями. А влітку надзвичайники і надалі будуть виїжджати на гасіння пожеж на торфовищах та інших територіях.

Єдиним виходом із цієї ситуації є акумуляція води, тобто, встановлення нерегульованих переливних шлюзів. Треба, щоб у меліоративних каналах вода знаходилась на рівні 0,6 – 0,9 метра, що і забезпечать переливні шлюзи. Повне або часткове зникнення води в колодязях у сільській місцевості люди компенсовують, пробуривши свердловини, і використовують воду не тільки для побутових потреб, а й для поливу присадибних ділянок тощо. А чи надовго вистачить води в артезіанських горизонтах? Питання без відповіді.

Відкривши карту Волинської області із масштабом 1:200 000 від 2000 року, закрадається питання: з чого починати?

Всі меліоративні канали прив’язані до річок. Отже, для прикладу почнемо з річки Стохід, а точніше з БАСЕЙНУ Стоходу (правий, лівий берег), де встановлюємо переливні шлюзи в місцях приєднання меліоративних каналів до річки. Або річечка Лютиця – притока Стиру, в якої в липні – серпні відсутня течія.

Від витоків Лютиці до впадіння в Стир, влаштувавши переливні шлюзи, будемо очікувати опадів у вигляді дощів і снігу в осінньо-зимовий період і акумулювати воду в болотах, низинах і долинах, що значно поліпшить екологічну ситуацію.

Схема частини меліоративної системи «Верхів'я річки Стохід»:

 Схема частини меліоративної системи «Верхів'я річки Стохід». Малюнок Віктора ЯРОЩУКА.

 Як виглядає переливний шлюз:

 А щодо питання фінансування цього проєкту? 1). Залучення міжнародних грантів. 2). На Волині – 54 громади, і кожна з них потребує стабільної екологічної ситуації. І у багатьох з них є екологи, які мають знати ситуацію щодо проблеми з акумуляцією водних ресурсів. Провівши конференцію екологів Волині і окресливши пріоритетні дії, екологи на місцях мають донести цю інформацію до очільників області, голів райдержадміністрацій і районних рад, голів громад, мерів міст, депутатів різних рівнів і запропонувати взяти участь у цьому проєкті. Варто залучити до вирішення цієї проблеми агрохолдинги, лісівників, фермерів, оскільки значна частина територій знаходиться в їхньому користуванні.

Для здешевлення виготовлення проєктно-кошторисної документації можна використати розрахунки, які провели організації при проєктуванні меліоративних каналів. Цей метод можна назвати «з миру – по нитці, а екології – варіант виживання».

Розумію, мені апелюватимуть, що зараз – військовий час, не до цього… Але ж державні організації все одно працюють, тому зайнятися виготовленням необхідної документації їм ніщо не заважає. Інакше ми втрачаємо дорогоцінний час, а природа нам цього не пробачить.

Віктор ЯРОЩУК, колишній працівник меліоративної організації, пенсіонер, м. Луцьк.

Зараз також читають: Ялини на Театральному майдані у Луцьку мають радувати око.