На боці підприємців — Президент, який вимагає кардинально змінити взаємостосунки між бізнесом і владою, створити сприятливе середовище для розвитку підприємницької діяльності. А як реалізуються ці вимоги на ділі? Про це ми попросили розповісти голову представництва Держпідприємництва в області Валентину БІлецьку...
На боці підприємців — Президент, який вимагає кардинально змінити взаємостосунки між бізнесом і владою, створити сприятливе середовище для розвитку підприємницької діяльності. А як реалізуються ці вимоги на ділі? Про це ми попросили розповісти голову представництва Держпідприємництва в області Валентину БІлецьку.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
— Валентино Василівно, роками йде мова про необхідність створення умов, за яких підприємцям буде вільніше дихати, але конкретні позитивні зміни доводиться буквально відвойовувати. — Так, але сьогодні це робити стає легше. По-перше, самі підприємці стали більш зорганізованою силою. Маємо активні громадські організації, що об’єднують представників малого і середнього бізнесу, які намагаються відстоювати свої права. Ефективно працюють такі організації у Луцьку, Ковелі, Нововолинську, інших містах, і з ними влада мусить рахуватися. По-друге, Президент ставить чіткі й конкретні вимоги щодо підтримки підприємництва. За результатами “Бізнес-Форумів”, що відбулися з участю Президента, керівництва уряду, народних депутатів, представників громадських підприємницьких організацій, видано два Укази Президента “Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва”, “Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики”. В останньому указі дано доручення Кабінету Міністрів, органам виконавчої влади переглянути регуляторні акти, тобто ті, положення яких регламентують правові аспекти господарських відносин. На місцях були створені робочі групи, до яких увійшли представники органів влади, громадськості, підприємницьких організацій, об’єднання роботодавців та інших структур. “Інвентаризацію” документів рекомендовано завершити вже у липні. Є можливість усім бажаючим подати свої пропозиції. Консультації та роз’яснення з цього приводу можна одержати, зателефонувавши на “гарячу лінію” у представництво Держпідприємництва за номером 77-06-36. Ми розраховуємо на активність самих підприємців, бо кому, як не їм, найкраще відомі усі болючі питання, проблеми, що заважають розвиватися, працювати. — Перемогою підприємців стала відміна обмежень для платників єдиного податку. Президент підписав закон, який повертає норми, що діяли до “бюджетної революції”, хоча й було чимало аргументів проти цього. — Справді, це приклад того, що до думки підприємців влада прислухається. Я пам’ятаю, як у лютому на тристоронній зустрічі керівництва облдержадміністрації, членів обласної координаційної ради, керівників громадських організацій підприємців ми говорили про ігнорування інтересів дрібних підприємців. Адже стаття 45 Закону про бюджет на цей рік спричинила подвійне оподаткування дрібних підприємців. Були звернення до Верховної Ради, Кабінету Міністрів про необхідність внесення змін у законодавство. З прийняттям змін до бюджету та інших законодавчих актів у березні ця норма була вилучена, але з’явились інші, не менш суперечливі. Саме тому таким очікуваним стало підписання Президентом України проголосованого Верховною Радою закону, який відновлює норми єдиного податку для платників, що діяли до прийняття змін до бюджету на 2005 рік, та інших законодавчих актів з питань оподаткування. Закон скасовує обов’язкову реєстрацію для суб’єктів спрощеної системи оподаткування як платників ПДВ, якщо річний обсяг операцій перевищує 300 тисяч гривень. Із Закону України “Про податок із прибутку фізичних осіб” вилучено вимогу, щоб приватний підприємець — платник єдиного чи фіксованого податку, який надає послуги чи виконує роботи для одного замовника більше місяця на підставі цивільно-правових договорів, прирівнювався до найманого працівника і оплачував податок з доходів 13 відсотків. Законом повернуто право фізичним особам — підприємцям працювати за спрощеною системою оподаткування, якщо вони займаються діяльністю у сферах торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення, архітектури, надання консультацій та роз’яснень з юридичних питань, аудиту, діяльністю з надання в оренду нерухомого майна тощо. Звичайно, усі прекрасно розуміють, що врегулювати усі питання спрощеної системи оподаткування потрібно окремим законом. Адже виникає чимало різних проблем. Наприклад, треба виокремити ту частину великого бізнесу, який використовує спрощену систему оподаткування для ухилення від сплати податків, для мінімізації оподаткування. — Традиційно найболючішою темою для підприємців є їхні взаємостосунки з чиновниками, які надають дозволи вести ту чи іншу діяльність. Якщо зареєструватись можна в так званому єдиному вікні, то для одержання дозволів треба обходити десятки кабінетів. Відомо, що Президент поставив завдання спростити дозвільні процедури. Чи зроблено це в області? — До 1 липня усі райдержадміністрації та міста Ковель, Нововолинськ і Володимир-Волинський задекларували запровадження так званих єдиних дозвільних центрів. У Луцьку у зв’язку з більшим обсягом роботи спрощення дозвільних процедур планують завершити до вересня. Досі ми мали понад тисячу різноманітних дозвільних документів і до двох тисяч нормативних актів, що регулювали підприємницьку діяльність. Кожне відомство має свою систему вимог, керується тими чи іншими постановами, інструкціями. Одержання дозволів нерідко затягувалось на тривалий час. На сьогодні розроблено рамковий Закон “Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності”, який проголосовано в першому читанні у Верховній Раді. Цей закон істотно полегшить життя підприємцям. Всі оті сотні різноманітних постанов, інструкцій, відомчих документів втратять чинність. Буде єдиний порядок, чітко виписаний у законі. В кожній райдержадміністрації працюватиме посадовець, на якого буде покладено вирішення усіх дозвільних питань. Тільки з ним спілкуватиметься підприємець, йому здаватиме заяву і необхідні документи, причому буде визначено їх перелік, як і перелік підстав, коли підприємцю можуть відмовити. І ще один цікавий аспект — можливість започаткувати діяльність без отримання дозвільного документа, достатньо буде лише гарантувати адміністратору виконання вимог, поки підприємець одержить дозвіл. Це зменшить корупційні явища. Зрозуміло, чиновники не дуже зацікавлені у спрощенні дозвільної системи, але я переконана, що підприємницькі організації їх змусять це зробити. — Хочу процитувати вам уривочок з листа до редакції підприємця Петра Богдана з Луцька. “Я розумію, що наші депутати, від яких залежать ставки оподаткування, зацікавлені, щоб були надходження до бюджету. Але ми ж хочемо, щоб створювались нові робочі місця, щоб підприємці чесно платили податки. Отже, треба подбати, щоб ці податки були посильними, щоб враховувалися інтереси не тільки держави, а й підприємців”. — На місцевому рівні вирішується дуже багато важливих для підприємців питань, це і ставки єдиного податку, ставки патентів, орендних відносин, регулювання земельних питань. Як правило, місцеві ради, затверджуючи ставки єдиного податку, намагаються наблизити їх до максимального рівня, не вдаючись до економічних розрахунків. На ділі ж іноді зменшення ставок могло б призвести до збільшення надходжень. Саме тому так важливо, щоб рішення приймались місцевими радами через діалог з підприємцями і громадськістю, дотримуючись принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. У секторі малого і середнього бізнесу на Волині маємо понад 77 тисяч працюючих, що становить більше 17 відсотків працездатного населення. Отже, йдеться про інтереси великої армії людей. І влада на місцях це починає розуміти. Відмічається позитивна динаміка розвитку підприємництва в області.
