23 червня 2005 року набрав чинності Закон України “Про амністію”, приурочений 60-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні...
Микола КУЛІЧУК, начальник управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в області
23 червня 2005 року набрав чинності Закон України “Про амністію”, приурочений 60-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Цей документ, прийнятий Верховною Радою України та підписаний Президентом, є актом прояву людяності та реалізації принципу гуманності з боку держави щодо осіб, які відбувають покарання. Адже амністія, що дає змогу достроково повернутись з місць позбавлення волі до загальноприйнятого життя в суспільстві, поширюється на найбільш незахищені та вразливі у соціальному плані категорії громадян, серед яких неповнолітні, жінки і чоловіки, які мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів або батьків, які є інвалідами першої групи та потребують стороннього догляду, вагітних жінок, осіб похилого віку, ветеранів війни, інвалідів та важкохворих, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У колоніях нашого регіону під дію амністії підпадає 114 осіб, засуджених до позбавлення волі, що становить близько п’яти відсотків від усієї кількості тих, хто перебуває у місцях позбавлення волі області. З них 98 осіб планується повністю звільнити від покарання (в тому числі 14 неповнолітніх), 16 особам буде наполовину скорочено невідбуту частину строку покарання. Крім цього, буде амністовано близько 450 осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі. В управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в області відбулась координаційна нарада, на якій були розглянуті актуальні проблеми виконання амністії, в тому числі взаємодії підрозділів області із судами, які будуть вирішувати питання застосування амністії, та прокуратури, працівники якої в обов’язковому порядку повинні бути присутні на судових засіданнях. Варто зазначити, що амністія не вплине на погіршення криміногенної обстановки в регіоні. Це засвідчується практикою попередніх років та пояснюється тим, що основними критеріями для застосування амністії згідно із законом є: незначна суспільна небезпечність діянь, що вчинила особа, об’єктивні фактори (тяжка хвороба, похилий вік тощо), значний відбутий строк покарання засудженими особами на момент проголошення амністії. Крім цього, законом чітко окреслено коло осіб, стосовно яких амністія не застосовується. Зокрема, не підпадають під дію амністії особи, які злісно порушують режим у місцях позбавлення волі та засуджені за тяжкі та особливо тяжкі злочини, серед яких умисне вбивство, згвалтування, грабіж або вимагання при обтяжуючих обставинах, розбій, бандитизм, зловживання владою або службовим становищем при обтяжуючих обставинах тощо. Уперше на законодавчому рівні встановлюється обов’язок кримінально-виконавчих установ інформувати органи місцевого самоврядування та заклади охорони здоров’я про осіб, які звільняються за амністією і хворіють на такі потенційно небезпечні для суспільства хвороби, як туберкульоз та СНІД. Це дасть змогу, з одного боку, убезпечити суспільство від можливих негативних наслідків, а з іншого — забезпечити вчасне надання відповідного лікування зазначеним особам.
