Сто тридцять п’ять. Стільки воїнів забрав у нас 2018 рік

"Тексти про загиблих – це найважче, що нам доводиться писати для сторінки фонду «Повернись живим». Але ми це робимо, пропускаючи крізь себе історію кожного, аби ви запам’ятали їхні обличчя. Аби ми всі пам’ятали, яку страшну ціну платимо за наше майбутнє.

Загиблі – це захисники та захисниці різного віку, статку та з різних куточків країни. І кожна втрата нам нестерпно болить.

У кожного з них було багато планів. Щасливе майбутнє вільної країни, яке вони пішли виборювати. Ми не можемо розповісти всі 135 історій, але деякі з них, все ж, згадаємо.

Сабіні Галицькій (на першому фото) було 23 роки. Старшу медсестру медичної роти 10-ї ГШБр окупанти вбили, коли вона надавали медичну допомогу місцевим поблизу Кримського.

Їх було 135… Завдяки їм сьогодні ми святкуватимемо Новий рік у колі близьких. Завдяки їм загадаємо бажання: щоб ця війна закінчилася швидше і неодмінно нашою перемогою.

25-річний боєць 25-ї ОМпБ «Київська Русь» 54-ї ОМБр Ілля Сербін (на другому фото) під час обстрілу з гранатомета АГС в районі Світлодарської дуги отримав поранення в шию, несумісне з життям.

Мама 19-річного Олександра Сивка (на третьому фото) витирала сльози прапором України, під яким поховали її сина. Бійця 95-ї ОДШБр вбив ворожий снайпер на шахті «Бутівка».

Дружина та син не дочекалися додому Івана Рященка (на четвертому фото). Військовий 54-ї ОМБр з позивним Скіф загинув під час кулеметного обстрілу поблизу селища Луганське.

Юрій Луговський (Баррет, на п’ятому фото) був легендарним розвідником та снайпером полку «Азов». 23-річний боєць пройшов бої за Іловайськ та Широкине, а загинув під час снайперського бою біля селища Водяне.

20-річний «азовець» Марк Гудзовський (на шостому фото) з позивним Упрямий загинув через кілька годин після Баррета. Вдома на нього чекали батьки та дві сестри.

Добровольцю тактичної групи «Сапсан» ДУК «Правий сектор» Андрію Кривичу (на сьомому фото) з позивним Діллі було 19 років. Куля снайпера влучила йому в голову на спостережному посту у районі Світлодарської дуги.

Володимир Майборода (на восьмому фото) з позивним Май, заступник командира розвідки 24-ї ОМБр, разом зі своєю групою прийняв бій поблизу Зайцевого. Його бійці вийшли, а він підірвався на міні та намагався повзти у бік своїх позицій, але помер від поранень. Тіло 50-річного військового окупанти віддали тільки через тиждень.

Машина 40-річного Сергія Перепелиці (на дев’ятому фото) з позивним Кузнєц підірвалася на міні в районі Світлодарської дуги. У нього залишилося двоє дітей.

Фельдшеру 95-ї ОМБр Олегу Бокочу (на десятому фото) було 23 роки. Осколок влучив у нього у промзоні Авдіївки, коли він намагався витягнути з поля бою пораненого.

Андрій Маслов (Футболіст, на одинадцятому фото) був військовослужбовцем 24-ї ОМБр. У день загибелі йому саме виповнився 31 рік. Андрій загинув під час бою з диверсійною групою бойовиків під Горлівкою. У нього залишилися батьки, дружина та п’ятимісячний син.

В’ячеслав Куцмай (на дванадцятому фото) загинув разом із Футболістом.

Ігор Петров (на тринадцятому фото) пішов воювати у 18 років, щоб визволити від окупантів своє рідне місто – Рубіжне. Хлопець служив у 53-й ОМБр. 20-річний Ігор отримав поранення в районі селища Новотошківське на рідній Луганщині, помер у машині швидкої допомоги.

Артур Безсмертний (на чотирнадцятому фото) був громадянином Латвії. Але його батько народився у Дніпропетровській області. Там, у рідному селі Прядівка, його могила. Тепер – і свіжа могила Артура. Він воював у складі різних бригад, останньою для нього стала 72 ОМБр. Боєць загинув під селищем Новолуганське, підірвавшись на міні.

Дмитро Український (на п’ятнадцятому фото) з позивним Шубін родом з Донбасу. Воювати він пішов у 2014 році, спочатку добровольцем, потім – у складі 24-ї ОМБр. Загинув Український як герой у бою під окупованою Горлівкою.

19-річну снайперку 92-ї ОМБр Олесю Бакланову (на шістнадцятому фото) вороги вбили на шахті "Бутівка". У день загибелі дівчина написала рапорт, щоб поїхати скласти сесію…

Їх було 135… Завдяки їм сьогодні ми святкуватимемо Новий рік у колі близьких. Завдяки їм загадаємо бажання: щоб ця війна закінчилася швидше і неодмінно нашою перемогою", - йдеться  у дописі.