Теракт в Оленівці: хронологія від бійців 1-го корпусу НГУ «Азов»

В київському Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася пресконференція щодо теракту з військовополоненими. Її чекали чотири роки.

1-й корпус НГУ «Азов», 12-та бригада спецпризначення, колишні полонені, а також представники СБУ й Офісу генерального прокурора вперше склали в єдину хронологію події в «бараку-200». До цього ми дізнавалися про теракт лише з медіа сюжетів, соцмереж і зі слів очевидців.

На пресконференції опублікували багато нових деталей. Вони пояснюють, як росіяни готували вибух у приміщенні, де утримувались захисники Маріуполя та «Азовсталі».

Умови перебування в полоні бійців «Азову»

Адміністрація Оленівської колонії створила середовище, де було надзвичайно складно вижити. У бараках на 200 ліжок утримували водночас понад 330 людей. Тож полонені спали в коридорах і на сходах.

У літню спеку не було нормальних санітарних умов. Свідки підтверджували, що це питання неодноразово порушували перед адміністрацією. Але жодних змін не відбулося.

Як формували списки на переведення до «бараку-200»

За кілька днів до вибуху Сергій Євсюков (начальник колонії) заявив, що частину полонених етапують до Горлівки. І дав на складання списків лише 3 години. Рішення про сам «барак-200» ухвалювала виключно адміністрація колонії. Комунікацію з нею вела група полонених:

• Капітан Сергій Єрмошин, призначений старшим у комунікації з адміністрацією Денисом «Редісом» Прокопенком;
• старші по кожному бараку й тимчасові командири підрозділів;
• полковник Арсен «Лемко» Дмитрик, який добровільно зголосився очолити групу на етапі.

Списки складали колегіально, на спільних нарадах. Працівники колонії кілька разів втручалися в процес. Приходили, перераховували людей, забирали й повертали список уже зі зміненим складом.

Звинувачення у держзраді старшого у комунікації

Фінальний список Сергій «Єрмалай» Єрмошин передав начальнику колонії в межах процедури, яку ініціювала сама адміністрація. В день теракту колонія провела повний перерахунок особового складу.

Список, поданий Єрмошиним, суттєво відрізнявся від того, за яким людей перевели до «бараку-200» фактично. СБУ підтвердила, що Сергій пройшов усі перевірки після звільнення з полону. А підозр щодо державної зради чи інших злочинів йому не оголошували.

Що досі заважає закрити справу про полонених

Головна перешкода для слідства у відсутності фізичного доступу до колонії. Місія ООН припинила роботу в Оленівці ще у 2023 році. А матеріали, передані до Міжнародного кримінального суду, з 2024-го не рухаються далі.

У російському полоні досі перебуває понад 600 бійців «Азову». Близько 20 з них у критичному стані. За весь 2026 рік вдалося обміняти лише 12 захисників полку, який тримав оборону Маріуполя.

Кожна нова публічна деталь – це крок до того, щоб нарешті назвали винних у смерті щонайменше 53 людей.

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ