У Лемешеві на Горохівщині відзначили 25-річчя храму - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.15 € 34.16
У Лемешеві на Горохівщині відзначили 25-річчя храму

О.Андрій Лотоцький і о. Андрій Суднік нагороджують Благословенною Грамотою Ольгу Сулімовську.

Фото Лесі ВЛАШИНЕЦЬ.

Волинь-нова

У Лемешеві на Горохівщині відзначили 25-річчя храму

Сяйво золотавих куполів церкви у Лемешеві торкається до кожної оселі. 25 років тому жителі цього населеного пункту і сусіднього Козятина вибрали найгарнішу місцину для будівництва своєї святині. Її всім миром вирішили назвати іменем Преподобного Серафима Саровського - на честь Божої обителі, яку в 1944-му році в цьому селі спалили фашисти

Парафіяни  ревно бережуть історію колишнього і нинішнього храмів. Дорослі розповідають дітям і онукам, що, наважившись будувати його 25 років тому, відповідальність за цю почесну історичну місію ввірили односельчанину Степанові Кравцю, якого обрали церковним старостою. І не помилилися, бо пан Степан настільки завзято взявся виконувати її, що поміж, здавалося, нескінченних клопотів,  наважився  написати лист аж до Німеччини. Ввічливо натякнув тамтешньому керівництву, мовляв, зруйнували - то майте честь допомогти громадам збудувати їх  найцінніший оберіг. 

Дорослі розповідають дітям і онукам, що, наважившись будувати його 25 років тому, відповідальність за цю почесну історичну місію ввірили односельчанину Степанові Кравцю, якого обрали церковним старостою.

Відповідь отримав невдовзі. Щоправда,  її  невиразний зміст був не зовсім зрозумілим. Думати над ним села-будівничі не стали, бо ніскілечки не розраховували на німців, а лише на свої руки, розум і Божу допомогу. 

Велелюдиним був хресний хід.
Велелюдиним був хресний хід.

 Хронологію церковних подій, які відбулися в Лемешеві з 1944-го року, скрупульозно відтворила керівник фермерського господарства «Луга» Ольга Степанюк. Завдяки їй сучасники пам’ятають, а  нащадки знатимуть, що проект прегарного храму на мальовничому місці зробив головний архітектор району Микола Стопачинський, що велика допомога на спорудження нового храму була надана тоді ще колгоспним господарством «Луга», яке очолював  Микола Панасюк, нинішній начальник управління регіонального розвитку райдержадміністрації; що від фундаменту до покрівлі Божий дім зводив, будучи й столяром, на жаль, уже покійний Василь Бишук, а його брат Дмитро зі сином змурували цоколь. Умілими майстрами зарекомендували себе Іван Масон, Василь Савін, Степан Кравець,  Андрій Ящук,  Микола Парадуха, Іван Грицюк, Онуфрій Дорощук, Микола Максимюк, Микола Мазін, Семен Домбровський та інші. «Але хіба можна всіх перерахувати? Очевидно, не помилюся, коли скажу: у кожному камінчику є частка кожного віруючого двох сіл. Ніхто не стояв осторонь - допомагав і своєю працею, і грішми», - гарно написав про земляків у публікації  «Довга дорога до нового храму» в «Горохівському віснику» за 26 січня 1994 року екс-редактор цього видання Володимир Пушкарський.

У рукописі ж Ольги Степанюк добрими словами за служіння Богові і людям згадуються настоятелі лемешівського храму отці Ігор Цибик,  Андрій Зборовський, Олег Сірант, Валерій Братунь, Ярослав Музичук, колишній і нинішній старости Степан Кравець і Петро Лем, дяк Людмила Шостак, касири Павліна Матерецька і Марія Войтович,  проскурниці  Софія Кравець, Раїса Косюк, Євгенія Юхимчук… А  в день ювілейного 25-річчя миряни найгарнішими словами розповідали про свого нинішнього духовного наставника, настоятеля храму о. Андрія Судніка. З вдячністю казали, що, хоч і не тутешній, а на Богослужіння невибагливо йде до села пішки три кілометри від траси, що в доброму серці цей священик від Бога завжди має мудру пораду  Готуючись із  о. Андрієм до цьогорічного свята, за кошти жертводавців зробили косметичний ремонт храму ззовні і пофарбували огорожу, що нове покриття на куполах засяяло  кольором сонця, а місяць тому на церковному подвір’ї було встановлено Хрест.

Потому було велелюдне миропомазання, сердечна молитва біля нововстановленого Хреста, хресний хід навколо храму-ювіляра і найбажаніше кожним серцем пісенне «Многоліття».

Цьогоріч святкова Божественна Літургія  співпала з днем приїзду у Луцьк Президента України Петра Порошенка, отож вітання від митрополита Луцького і Волинського Михаїла, декана Горохівського деканату о. Андрія Сидора, які зустрічали главу держави, парафіянам адресував  настоятель Свято-Володимирського храму с.Стрільча о.Андрій Лотоцький, який очолив Богослужіння. Йому співслужили  о.Андрій Суднік, настоятель Свято-Введенського храму с.Печихвостів о.Ярослав Музичук, настоятель Свято-Анно-Зачатіївського храму с.Підбереззя о. Василь Ревага, настоятель храму Іоанна Богослова с.Завидова о. Володимир Лапінський.

О. Андрій Лотоцький і о.Андрій Суднік вручили мирянам високі нагороди: медалі Православної Церкви України «За жертовність» - церковному старості Петрові Лему і постійному жертводавцю Олегові Сулімовському, Благословенні Грамоти владики Михаїла - безвідмовній у пожертвах і допомозі Ользі Степанюк, церковним хористам-старійшинам Вірі Ничипорук, Ользі Сулімовській, Галині Павлович, Ганні Баранчук, Софії Кравець, дяку Людмилі Шостак, а ікони Преподобного Серафима Саровського - доброчинцям  Валентинові Ящуку, Миколі Павловичу, Олександрові Шостаку, Степанові Кравцю.

Серед затишку, краси і духовної благодаті церкви, милозвуччя церковного хору, улюблених колядок гостей і односельчан дзвінко віншували віршами і піснями, а священиків - і квітами  учні Лемешівської ЗОШ І-ІІ ступеня Діана Павлович, Дарина Тичинюк, Мирослава Войтович, Ірина Поліщук, Катерина Дубінська, Володимир Підкова. Змістовний вітальний сценарій із юними парафіянами підготувала заступник директора школи з навчально-виховної роботи Олена Юрчук.

Потому було велелюдне миропомазання, сердечна молитва біля нововстановленого Хреста, хресний хід навколо храму-ювіляра і найбажаніше кожним серцем пісенне «Многоліття».