Зі слів генерального директора ВАТ “Луцький підшипниковий завод” Володимира Цибульського, після ревальвації гривні, проведеної НБУ 21 квітня 2005 року, втрати ВАТ “Луцький підшипниковий завод” досягли вже 4 мільйонів 285 тисяч гривень...
Олександр ПИРОЖИК
Зі слів генерального директора ВАТ “Луцький підшипниковий завод” Володимира Цибульського, після ревальвації гривні, проведеної НБУ 21 квітня 2005 року, втрати ВАТ “Луцький підшипниковий завод” досягли вже 4 мільйонів 285 тисяч гривень. Річ у тім, що 84 відсотки продукції, яку виробляє луцьке підприємство, іде на експорт. З лучанами за неї розплачуються євро, доларами та російськими рублями. В той же час, розрахунки за енергоносії та виплата зарплатні відбуваються в національній валюті. При обміні валюти на гривні ВАТ “ЛПЗ” стало щомісяця втрачати мільйони. Адже ревальвація становила 2,7 відсотка відносно долара, 7,8 відсотка — відносно рубля та понад 15 відсотків — відносно євро...
ЗБИТКИ ВИМІРЮЮТЬСЯ МІЛЬЙОНАМИ Організація роботодавців міста Луцька зініціювала засідання “круглого столу”, на якому прозвучав ґрунтовний аналіз курсової політики держави щодо національної валюти та її впливу на економіку. Керівники крупних підприємств, представники податкової адміністрації, банківських структур, органів державної влади і місцевого самоврядування спільно обговорили наслідки квітневої ревальвації гривні. Зі слів генерального директора ВАТ “Луцький підшипниковий завод” Володимира Цибульського, який вів засідання, після ревальвації гривні, проведеної НБУ 21 квітня 2005 року, втрати ВАТ “Луцький підшипниковий завод” досягли вже 4 мільйонів 285 тисяч гривень. Річ у тім, що 84 відсотки продукції, яку виробляє луцьке підприємство, іде на експорт. З лучанами за неї розплачуються євро, доларами та російськими рублями. В той же час, розрахунки за енергоносії та виплата зарплатні відбуваються в національній валюті. При обміні валюти на гривні ВАТ “ЛПЗ” стало щомісяця втрачати мільйони. Адже ревальвація становила 2,7 відсотка відносно долара, 7,8 відсотка — відносно рубля та понад 15 відсотків — відносно євро... Втрачена сума — фактично півторамісячний фонд зарплатні робітників заводу. І це при тому, що вона цьогоріч збільшувалася тут уже тричі, нині вона становить 1414 гривень. З 1 вересня ц.р. на підприємстві збиралися здійснити чергове підвищення рівня зарплатні, однак від цих планів довелося відмовитися. Щоб якось пом’якшити удар від ревальвації, підшипниковий завод почав закупляти метал у Росії. Тим самим значно зменшивши ринок збуту попереднього постачальника — запорізького заводу “Дніпроспецсталь”. Як наслідок, від ревальвації гривні постраждав вітчизняний товаровиробник і в Луцьку, і в Запоріжжі. А в економічних стосунках ВАТ “ЛПЗ” із ВАТ “Луцький автомобільний завод” склалася “двічі парадоксальна” ситуація. ЛПЗ купує метал у росіян, виробляє з нього підшипники — експортує їх у Росію. Росіяни використовують луцькі підшипники для виготовлення комплектуючих до автомобілів ВАЗ і... відправляють їх для крупновузлового складання знову до Луцька — на ВАТ “ЛуАЗ”...
“ЕКОНОМІЧНА ДІРА” НА 200 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ Оскільки близько 64 відсотків ВВП України формується за рахунок експорту, ревальвація гривні, на думку учасників “круглого столу”, негативно відобразилася на українській економіці, зокрема, щодо наповнення бюджету. Підприємства-експортери втратили значну частину валового доходу, зменшилися їхні прибутки і, відповідно, обсяги сплати податку на прибуток. Виграли ті, хто імпортує продукцію. Недарма квітневу ревальвацію гривні Президент Віктор Ющенко назвав “компліментом для імпортерів”. Однак в економіці відразу намітилася тенденція до прогресуючого переважання імпорту над експортом. Цікаві цифри навів начальник головного управління економіки облдержадміністрації Володимир Магера. За підсумками I півріччя ц.р., імпорт товарів в області становив 333,9 мільйона доларів США, експорт — близько 138 мільйонів. Тобто, імпорт товарів майже у 2,5 раза перевищив експорт, і ця тенденція продовжується. Таке співвідношення експортно-імпортних операцій пан Магера назвав “економічною дірою у майже 200 мільйонів доларів”. Це свідчить, що область “викидає” за кордон валюту, не отримуючи взамін навіть половини потраченого. Різке збільшення імпортних операцій відбулося саме після квітневої ревальвації гривні. Загалом по Україні з моменту ревальвації імпорт товарів зріс на 23 відсотки, тоді як експорт — лише на 10-11 відсотків. Такі реалії не стимулюють розвиток вітчизняного товаровиробника, конкурентного на зовнішньому ринку. І все це — на фоні заяв про можливий вступ України до Світової організації торгівлі...
ВКЛАДНИКИ НЕ ДОРАХУВАЛИСЬ МІЛЬЯРДА Під час “круглого столу” прозвучало чимало оцінок рішення НБУ. Різке зміцнення гривні називали і адмінвтручанням в економічні процеси, і політичними промо-заходами, і необдуманим кроком, який підірвав довіру вкладників до нової влади. Адже постраждали не лише підприємства-експортери, а й вкладники, які зберігали свої заощадження в іноземній валюті. Зі слів заступника директора ВГРУ ПриватБанк Олега Іванюка, банківські вклади фізичних осіб на момент ревальвації становили близько 4,3 мільярда доларів США. Втрати населення внаслідок ревальвації склали близько мільярда гривень. — Залишається відчуття нещирості, — зізнається банкір. — Недовіри до банків, уряду, держави... На мою думку, ревальвація гривні не мала під собою жодних економічних передумов, це було суто політичне рішення... Відмінну точку зору висловив заступник луцького міського голови Сергій Тарасюк. З його слів, для України сьогодні важливо наблизитися до євростандартів. Для цього середня зарплата в державі через 3-4 роки має бути на рівні 500 євро. Вивчивши досвід Китаю, Польщі та деяких інших країн, уряд пішов шляхом найближчого сусіда. Певна частина підприємців негативно сприйняла зміну курсу. Інша частина (наприклад, підприємства будівельної галузі) отримала змогу платити в перерахунку на іноземну валюту доволі пристойну зарплатню. Скажімо, будівельникам уже можна не їхати на нелегальні заробітки у Португалію за 300 доларами в місяць. На думку начальника відділу з обслуговування платників податків ДПА в області Ніни Толкачової, не трапилося катастрофи і для підприємств-експортерів. Проаналізувавши роботу десяти найбільших експортерів області після 21 квітня, податківці помітили зменшення сум нарахувань податків лише у трьох. Тож однозначно стверджувати, що ревальвація негативно вплинула на процес сплати податків і обов’язкових платежів, не можна.
СПРАВЖНІЙ РІВЕНЬ ІНФЛЯЦІЇ — 14,5 ВІДСОТКА? З твердженнями про відсутність передумов для ревальвації не погодились і представники облуправління Національного банку України. Передумовами вони називали інфляційні процеси, частково спричинені значними валютними доходами від експорту та прив’язкою гривні до курсу долара США при розрахунках. Незадовго до ревальвації, зі слів начальника валютного відділу УНБУ в області Надії Чайковської, іноземці почали масово скуповувати облігації державної позики. Лише 19 квітня ц.р. Мінфін продав на 2,2 мільйона доларів США облігацій. Необхідність їх погашення у поєднанні зі щомісячним збільшенням інтервенції НБУ на валютному ринку України загрожували різким стрибком інфляції... — Значна частина експорту у ВВП завжди несе в собі якийсь ризик, — додала її колега, начальник відділу економічної роботи УНБУ в області Оксана Ястремська. — Експортери залежні від кон’юнктури на світових ринках і постійно підпадають під зовнішні фінансові шоки та ризики. Тому НБУ керувався насамперед інтересами внутрішнього ринку. Зміцнення гривні усе-таки піднімає купівельну спроможність населення і сприяє зростанню авторитету національної грошової одиниці... — А фахівці Лондонського інституту світової економіки стверджують, що прихований рівень інфляції в Україні становить 14,5 відсотка. Приблизно такої ж думки і наші партнери з Німеччини та Швеції, — настояв на своєму Володимир Цибульський. На його думку, це свідчить, що ревальвація не дала очікуваного результату. Хоча, за офіційними даними Держкомстату, рівень інфляції в Україні з початку року становив 6,7 відсотка, лучани схильні більше довіряти іноземним фахівцям. На їхню користь говорить і те, що ціни на імпортну побутову техніку в Україні не стали нижчі, хоча після ревальвації мали б знизитися.
