ХОР, ЯКИЙ СТАВ ЛЕГЕНДОЮ

Напередодні Дня незалежності України відбулася святкова академія з нагоди 15-річного ювілею народної хорової капели «Посвіт».

Володимир ЛИС

Взагалі-то п’ятнадцять років народній хоровій капелі «Посвіт» виповнилося у листопаді минулого року. Бо саме пізньої осені вісімдесят дев’ятого восьмеро жінок і четверо чоловіків зібралися і вирішили — національну свідомість волинян треба будити не лише закличним словом, але й патріотичною піснею. Але тоді було не до святкування — кипіли пристрасті боротьби за президентське крісло, і «Посвіт» активно виступав під час мітингів, зборів та інших заходів. Отож було вирішено, що святкування відбудеться влітку цього року, коли виповниться 15 років з часу перших великих активних виступів хору — під час підняття національного прапора у Луцьку над міськрадою, поїздок хору у Запорізьку і Дніпропетровську області.
А на початку урочистої святкової академії в обласному театрі ляльок, яка відбулася минулої неділі і в ролі ведучих на яких виступили сивочолий ветеран хору Панас Кушнірук і молода та невгамовна Наталія Гатальська, прозвучали саме ті пісні, які п’ятнадцять років тому викликали в одних захоплення, в інших — острах, ще в інших — безсилу лють. Це й національний гімн «Ще не вмерла Україна», лірично-заклична «Ой у лузі червона калина», будительська на знамениті слова Івана Франка «Не пора, не пора», повстанська — «У нас на півночі Волині». І згадали теплим журливим словом тих, хто вже відлетів у вирій Вічності. А серед них Михайло Касьянівський, Борис Полюх, Розалія Пенкало, Любов Чернацька, Андрій Шум, Ніна Ходаківська, Віктор Карнківський, Анастасія Саврук, Ірина Вісневська і відомий актор, співак, художник і поет Тарас Музичук та один з лідерів волинського Руху Олександр Юрченко, які також були активними учасниками хору і пішли з життя рівно десять років тому сонячної літньої днини 95-ого.
Теплі слова привітання передали учасникам народної хорової капели заступник голови обласної ради Володимир Банада, який справедливо зазначив, що хор «Посвіт» — легенда нашого краю, який зробив не менше, а то й більше, ніж всі, хто виступав на велелюдних мітингах і кликав до боротьби за волю України, начальник обласного управління культури Володимир Лисюк, заступник міського голови Сергій Тарасюк. Вони вручили групі хористів-посвітян почесні грамоти, грамоти і подяки облдержадміністрації, обласної і міської рад, обласного управління культури.
Вітаючи хористів-посвітян від імені волинських просвітян голова обласної організації «Просвіти» поетеса Надія Гуменюк пригадала цікавий і по-своєму знаменний факт із біографії хору. Під час конгресу української інтелігенції у Києві у 92-ому році раптом повідомили, що Будинок кіно, в якому зібрався цвіт української інтелігенції, заміновано. Стривожені делегати висипали на вулицю, настрій у всіх був пригнічений. І раптом посеред київської вулиці залунав бадьорий спів, який змусив підвести голови — як виявилося, то співав наш «Посвіт».
Сердечні привітання адресували своїм духовним побратимам голова обласного відділення Союзу українок Любов Ганейчук, Олександр Гудима, Михайло Тиский та інші представники громадськості обласного центру, гості з Маяків Луцького району, звідки багато хористів, піснею вітали їх тріо «Вишиванка», «Віра, Надія, Любов», а директор обласного науково-методичного центру культури Віталій Бобицький після вітального слова також несподівано заспівав пісню.
І, звичайно, всі, хто виступав, казали добрі слова про незмінного керівника і організатора хору заслуженого працівника культури України, лауреата обласних премій «Одержимість» та імені Миколи Куделі Ростислава Кушнірука. А сам Ростислав Григорович пригадав, як йому допомагала складати репертуар, приносячи дбайливо збережені тексти і навіть ноти повстанських і стрілецьких пісень, ветеран хору Онисія Стасюк, яка колись також була репресована. А тепер у репертуарі «Посвіту» є і народні пісні, і пісні на слова волинських поетів, колядки, щедрівки та інші твори, які виражають дух нашого народу.
Називалися багато імен учасників хору, які чимало зробили, аби його пісні стали надбанням народу, проникли в душі і серця волинян. І були згадки про численні поїздки містами і селами області та України. Вражаючий факт: народна-хорова капела «Посвіт» виконала за цей час понад 150 музичних творів і дала понад 800 концертів.