Українці, як не читали, так і вперто продовжують - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.85 € 30.21
Українці, як не читали, так і вперто продовжують

Частіше ібліотеки відвідують люди молодших вікових категорій, з вищим рівнем освіти та які проживають у більших населених пунктах.

REUTERS/Eric Gaillard

Українці, як не читали, так і вперто продовжують

Більшість дорослого населення України (60%) не читали жодних книжок (електронних або друкованих) і не відвідували ані бібліотеку, ані книгарню

Про це свідчать результати дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в межах проекту «Стан та перспективи розвитку соціокультурної інфраструктури в об’єднаних територіальних громадах» для Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» з 8 по 23 вересня 2018 року, пише ЛітАкцент.

 

 Опитування репрезентативне для населення України віком 18 років і старше, що не проходить військову службу і не перебуває у в’язницях або медичних закладах (лікарнях, медичних інтернатах). У Луганській та Донецькій областях опитування проводили лише на територіях, контрольованих Україною. На території Автономної Республіки Крим опитування не проводили. Загалом проведено 2026 інтерв’ю у 109 населених пунктах України.

13% хоч і не відвідували бібліотеку або книгарню, але читали книжку. Відвідуваність бібліотек і книгарень має значні відмінності за віком, рівнем освіти та розміром населеного пункту: частіше їх відвідують люди молодших вікових категорій, з вищим рівнем освіти та які проживають у більших населених пунктах.

Упродовж останнього року половина дорослого населення України (50%) не відвідали жодного культурного заходу.  

Упродовж останнього року половина дорослого населення України (50%) не відвідали жодного культурного заходу. Більшою мірою відвідували культурні заходи люди молодших вікових категорій, з вищим рівнем освіти та які проживають у більших населених пунктах.

17% населення займаються певним видом творчо-мистецької діяльності (грають на музичному інструменті, пишуть вірші або прозу, співають у хорі або соло, займаються писанкарством, гончарством, вишивкою, художнім різьбленням по дереву, комп’ютерним дизайном тощо), причому 7% роблять це регулярно. П’ята частина населення (21%) хоча більше не задіяні до творчо-мистецької діяльності, але раніше такий досвід мали. 10% хоча й ніколи не займалися такою діяльністю, але хотіли б. Майже половина населення (49%) ніколи не займалися й не хотіли б займатися певною формою творчо-мистецької діяльності.

 

 

Мешканці сіл, селищ міського типу та невеликих міст критичніше оцінюють наявність можливостей для творчого та мистецького розвитку дітей у їхніх населених пунктах, ніж мешканці великих міст. Позитивні оцінки мешканців великих міст майже в 5 разів перевищують позитивні оцінки мешканців сіл: зазначають, що можливостей достатньо, 43% мешканців міст з населенням 100 тисяч і більше, а в селах таку ж відповідь дають лише 9% респондентів.