Скільки коштує українським компаніям «імпорт» робочих рук

Український бізнес через кадровий дефіцит дедалі частіше звертається до іноземних працівників. Найбільший попит на мігрантів зараз фіксують у будівництві, торгівлі та переробній промисловості.

Минуло понад місяць після того, як голова ОП доручив Міністерству закордонних справ та СБУ переглянути список країн для спрощення залучення трудових мігрантів, пише 24 Канал з посиланням на Forbes.

Наразі до цього переліку входять близько 70 держав, серед яких Афганістан, Ірак, Пакистан, Марокко, Бангладеш, Таджикистан та Єгипет.

Попри бюрократичні труднощі, українські роботодавці вже активно завозять працівників із цих країн. Зокрема, лише громадяни Бангладеш отримали 599 дозволів на роботу в Україні. Про це повідомив Державний центр зайнятості у відповіді на запит Forbes Ukraine.

Найактивніше іноземних працівників шукають:

• будівельні компанії;
• виробничі підприємства;
• торговельний сектор;
• логістичний бізнес;
• сфера обслуговування.

CEO компанії Eclectic Talents Group Артем Нікішов розповів, що його компанія працює з кандидатами з Колумбії та вже допомогла працевлаштувати близько 20 людей.

«Цю країну обрали через хорошу репутацію колумбійців у Європі як відповідальних і дисциплінованих працівників, а також через безвізовий режим між Україною та Колумбією, який частково спрощує бюрократичні процедури», – пояснює експерт.

Скільки коштує найм працівника з-за кордону?

За оцінками бізнесу, повна легалізація одного іноземного працівника коштує близько 40 000 гривень.

У цю суму входять:

• Оформлення дозволу на роботу;
• Віза;
• Посвідка на тимчасове проживання;
• Адміністративні та юридичні витрати.

Через це іноземний працівник обходиться компаніям приблизно на 25 – 30% дорожче, ніж українець.

З якими проблемами стикається бізнес?

Підприємці кажуть, що головна проблема – складна та багаторівнева система погоджень. У процесі беруть участь одразу кілька державних структур: МЗС, МВС та СБУ.

«Формується своєрідний «ланцюг погоджень», де процес може припинятися на будь-якому етапі. Особливо це ускладнює легалізацію робітників зі списку 70 країн міграційного ризику», – наголошує CEO Eclectic Talents Group.

Часто кандидати отримують відмови ще на етапі оформлення віз без чітких пояснень.

Український ринок праці поступово входить у фазу залежності від трудових мігрантів:

• Через мобілізацію, виїзд населення та демографічну кризу компанії дедалі активніше шукають працівників за кордоном.
• Найгостріший дефіцит зараз спостерігається у фізичній праці – будівництві, виробництві та логістиці.
• Бізнес готовий платити більше за іноземців, аби тільки закрити вакансії.
• Якщо держава не спростить процедури легалізації, дефіцит працівників лише посилюватиметься.

Очікують, що кількість іноземних працівників в Україні продовжить зростати. Найімовірніше, влада буде змушена переглядати правила трудової міграції та спрощувати процедури легалізації.

У перспективі Україна може перейти до моделей, які вже працюють у країнах Перської затоки або ЄС, де дозвіл на перебування напряму пов’язаний із офіційним працевлаштуванням. Якщо кадровий голод посилюватиметься, конкуренція за працівників із країн Азії та Латинської Америки лише зростатиме.

Зауважте! Кадровий голод в Україні поступово змінює сам ринок праці. Те, що ще кілька років тому здавалося винятком, зараз стає новою нормою: бізнес уже готовий витрачати десятки тисяч гривень на легалізацію працівників з інших країн, аби втримати роботу підприємств.

Які прогнози щодо трудових мігрантів дає експерт?

Проте наша країна ще до війни була популярним напрямом, куди мігранти їхали на роботу. Станом на 2021 рік їх налічувалося 300 000 осіб. Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник розповів, що Україна вже не перший рік видає трудовим мігрантам дозволи на працевлаштування.

За словами експерта, Європа приймає в себе українців так само, як і наша держава мігрантів з Азії та інших континентів. Тоді як в Німеччині є 1 200 000 українців, в Польщі – 920 000, в Чехії – 360 000, наших громадян досі дивує, що на роботу в українські компанії часто беруть іноземців.

«Ми опинилися на стику трьох проблем. Зрозуміло, що війна та мобілізація скорочують кількість робочих рук на ринку праці. Далі, в нас масова міграція людей. Мова йде про мільйони людей, котрі виїхали за кордон чи переміщені тут, всередині нашої країни. Тільки за минулий рік, за даними Національного Банку, з України виїхали близько 500 000 людей. Ще ми опинилися в демографічній кризі, коли на 10 жінок народжується лише 7 – 8 дітей. Тому війна і демографічна криза призводить до того, що кількість робочих рук на ринку постійно скорочується. І в такій ситуації дивуватися, що запрошують сюди іноземців, на мій погляд, трішки недоречно», – зазначає Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник.

Василь Воскобойник каже, що зараз 75% вітчизняного бізнесу не мають змоги нормально закрити всі свої вакансії. Працівників не вистачає у сфері будівництва, сільського господарства, логістики, освіти й медицини.

До слова, за висновками дослідження Європейської Бізнес Асоціації, у 2025 році значна частина опитаних роботодавців відчули дефіцит кваліфікованих кадрів. Подібною була ситуація й у 2024 році.

За підсумком опитувань з'ясували, що найбільші труднощі бізнесу пов'язані з закриттям вакансій технічних і робітничих спеціалістів, а також вузькопрофільних фахівців зі знанням англійської мови та менеджерів середньої ланки.

Василь Воскобойник зауважив, що в будь-якій країні, де проживають мігранти, є якийсь відсоток з них, хто може порушувати закон. І не важливо, з якої країни приїхала ця людина. Навіть українці в Європі вчиняють злочини. Тому небезпека дійсно може бути де завгодно.

«Є перелік країн з підвищеним міграційним ризиком. Це країни на кшталт Пакистану чи Афганістану, звідки не потрібно залучати людей. Таких країн є 90. Ось тут, коли питання в тому, кого залучати, в країну, перше слово, повинно бути не за демографами, а за Службою безпеки України. Саме вона повинна вирішувати, з яких країн ми можемо залучати людей. І таким чином ми можемо зменшити вірогідність якихось проблем, але уникнути їх повністю неможливо», – коментує експерт.

Звичайно, контроль теж може зменшити рівень можливої загрози. Василь Воскобойник додає, що якщо держава розуміє, де мігрант працює чи проживає, то все ж вдасться уникнути багатьох проблем.

Як ще боротися з дефіцитом робочої сили?

Економіст, член Ради Нацбанку України Василь Фурман розповів 24 Каналу, що дефіцит робочих рук в Україні справді існує. На його думку, це цілком звична практика в усьому світі, коли залучають іноземних громадян на роботу.

За словами Фурмана, безперечно, не варто орієнтуватися лише на мігрантів. Зараз, за різними даними, близько 5 – 6 мільйонів українців виїхали з початку повномасштабної війни. Держава має робити усе можливе, аби вони захотіли повернутися додому.

«Ми розуміємо, що усі не повернуться. Тому важливо впроваджувати державні програми, аби залучати українців, які виїхали за кордон. Також потрібно впроваджувати програми для залучення громадян інших країн. Це допоможе, зокрема, швидкими темпами розбудовувати державу після війни», – сказав Фурман.

Що ще відомо про ринок праці 2026 в Україні?

Попит на віддалену роботу в Україні перевищує пропозицію, при цьому лише 7% вакансій є дистанційними. Дистанційна робота популярна через війну, релокацію, бажання гнучкого графіку та обмеження для певних груп населення.

Новий Трудовий кодекс України від Мінекономіки передбачає цифровізацію трудових процесів, оновлені правила найму та звільнення, дистанційну роботу і механізми трудового арбітражу. Кодекс гармонізовано з правом Євросоюзу і покликаний сприяти реформі ринку праці та реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року.

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Старосту громади на Волині покарали за порушення антикорупційного законодавства.