Курси НБУ $ 39.67 € 42.52
Нагородили переможців конкурсу «Герої серед нас»

«Поняття «АТО» прийшло до нас у хату чотири роки тому разом з дядечками з військомату»...

sabolottia.blogspot.com

Нагородили переможців конкурсу «Герої серед нас»

На конкурс представили понад 100 робіт

У Волинській обласній бібліотеці для дітей відбулося Свято нагородження переможців конкурсу «Герої серед нас», який проводився з метою залучення дітей області до творчості, формування у підростаючого покоління почуття патріотизму, пошани і любові до України, виховання шанобливого ставлення до героїв Небесної Сотні та ООС. 

До бібліотеки завітали діти й дорослі з усіх куточків нашої області. Відкрила Свято директор Волинської обласної бібліотеки для дітейНаталія Граніч. З словами привітання до переможців конкурсу звернувся заступник начальника  управління культури , з питань релігій та національностей ОДА Валерій Дмитрук, голова журі, член  Національної спілки письменників України Клавдія Корецька, голова Волинського обласного відділення Української Бібліотечної Асоціації Лариса Назарчук.

Недавно тато подарував мені синьо-жовтого повітряного змія. І ми з ним удвох запускали його у блакитне небо. Високо-високо. Як нам було весело! Але знаєш, татку, я не хочу жодних подарунків. Просто будь поруч з нами»

Стали переможцями мешканці Заболоттівської громади Яна Головій (учениця 4-А класу) та Богдана Головій (учениця 9-А класу), які зайняли перші місця в своїх вікових категоріях. а Ярослав Глущук (учень 8-А класу) посів друге місце.

«Я вже велика. Мені десять років і я вже знаю, що таке АТО. І я знаю, що якщо до цього дивного і незнайомого слова додати  букву «т», то вийде таке знайоме і рідне слово «Тато».  

...Я назавжди запам’ятала той день, коли татусь повернувся додому – змучений, але такий мужній і красивий, такий рідний! Мама й бабуся тоді знову плакали – уже від радості. А я міцно-міцно обняла  його й була найщасливішою в світі. Потім тато пішов до нашої недобудованої хати й на горішньому вікні почепив синьо – жовтого прапора. Тепер йому доводиться часто лікуватись, бо війна відібрала  здоров’я. Але не  зламала! 

Ти – мій Герой, татку! Ти – справжній патріот! Мій тато Ігор завжди приходить іншим на допомогу та подає приклад великої стійкості і мужності. І тільки ми знаємо як тобі важко, коли ти не можеш заснути від болю, а потім прокидаєшся від того, що сниться війна. Та ти не здаєшся. Ти міцно пригортаєш мене до своїх грудей і повторюєш: «Прорвемось. Все буде добре, доню. Бо я не здамся без бою!» І тоді мені так добре і затишно, бо я знаю, що тато сильний і завжди буде захищати мене. Недавно тато подарував мені синьо-жовтого повітряного змія. І ми з ним удвох запускали його у блакитне небо. Високо-високо. Як нам було весело! Але знаєш, татку, я не хочу жодних подарунків. Просто будь поруч з нами» - такою щемливою розповіддю про свого тата поділилиася Яна Головій.

Мій брат такий як і всі, нічим не відрізняється від інших хлопців. І разом з тим особливий, бо він є любов! 

А дев’ятикласниця Богдана Головій розповіла про свого брата Петра, який пройшов  Іловайський котел, полон. «Сьогодні дивлюся навколо, і думаю, що  у війни взагалі немає обличчя. Є лише обличчя, в яких живе війна. Вона назавжди  причаїлась в очах мого брата, який пройшов страшне пекло війни, вижив, вистояв і повернувся додому, до люблячої родини. Отримавши в 2014 році повістку із райвійськкомату під час першої хвилі мобілізації, у нього навіть і в думці не було ховатися чи втікати.  Хоча він був єдиним чоловіком у нашій сім'ї. Декілька років назад ми поховали свого батька, хвора матуся, прикута до ліжка, старша сестра і я, одинадцятирічне дівча.  З того квітневого дня для брата  та всіх його рідних розпочався новий відлік часу. Якими ж довгими були ті безсонні ночі та тривожні дні, сповнені переживань, сліз та неспокою для всіх нас.  Мама день і ніч молила Всевишнього, аби захистив і зберіг її рідну кровиночку, її синочка, аби повернув його живим і неушкодженим додому…

Я дуже пишаюсь своїм братом, для мене він справжній Герой. Про нього мені говорити легко і водночас важко. Легко, бо ми все життя разом і важко, бо теперішнього і майбутнього у нас могло б і не бути.  Мій брат такий як і всі, нічим не відрізняється від інших хлопців. І разом з тим особливий, бо він є любов! З великої любові він був готовий пожертвувати своїм життям, захищаючи нас та мільйони інших українців. Адже тільки любов здатна на перемогу: любов до родини, любов до рідної землі, любов до всього, що ми асоціюємо зі словом Україна» - написала Богдана Головій.

Джерело: Заболоттівська бібліотека
Telegram Channel