Перше, що роблять росіяни після захоплення зруйнованих міст - міняють таблички з їхніми назвами на російські.
«Скільки Маріуполів і Буч повинно ще статися, щоб українці зрозуміли, що мова – це важливо?»
Найяскравіші за тиждень думки і цитати
Андрій КОВАЛЕНКО, керівник Центру протидії дезінформації РНБО України, про пропозицію путіна перемир’я на 9 травня:
«Тобто, путін переживає за парад на 9 травня, тому вирішив зробити вигляд, що готовий «припинити вогонь на добу» і це типу велика послуга? Це ж смішно, і взагалі не має нічого спільного із наближенням до завершення війни. Нехай просто завершить війну, припинить вогонь і все. Але ж, ні, він переживає за свою пропагандистську подію, бо не здатен гарантувати ніяку безпеку навіть у москві. І це намагаються видати ще й за російську послугу. Війну припиняйте, убивці довбані!»
Володимир АР’ЄВ, народний депутат, про нову порцію «плівок Міндіча», на яких друг Зеленського і співвласник «95 кварталу» Тимур Міндіч (утік до Ізраїлю) роздає доручення… міністру оборони і Голові Національного банку:
«Це вже не просто корупція чи кумівство – це абсолютна інституційна катастрофа. Колишній міністр оборони і нинішній глава Нацбанку на побігеньках у особи з кримінальним лексиконом? Ого. Як мінімум, потрібно обох викликати на допит в тимчасову слідчу комісію і ставити питання про характер взаємовідносин з другом Зеленського. І ухвалювати кардинальні рішення по всіх фігурантах».
Лариса ВОЛОШИНА, журналістка, вважає, що відповідальність за випадки виснаженості бійців на «нулі» лежить не лише на командирах, а й на тих, хто перешкоджає мобілізації, бо бійців нема ким замінити:
«Якщо раніше вихід (на «нуль». – Ред.) був на тиждень, то зараз всі розраховують мінімум на три тижні. Уявіть собі групу, яка йде пішки добу і тягне на собі необхідне на три тижні боїв. Зазвичай перевага віддається БК, а не збільшеному запасу «мівіни». Така реальність. Якщо щось трапляється, і тебе немає ким поміняти – ти застрягаєш ще на три тижні, а то і на три місяці. І не завжди дрони можуть до тебе дістатися, щоб скинути їжу, ліки, цигарки.
Хлопці тижнями сидять без необхідного, і вивести їх не можна, бо немає кого завести. Це проблема, яку може вирішити збільшення військових у частинах та частіші ротації безпосередньо на позиції. Тож я говорила, що проблема не тільки в «поганих командирах», а й у суспільстві, яке ігнорує життя тих, хто захищає наше спільне життя».
Ігор ЛІКАРЧУК, педагог, про рівень знань, які дає сучасна школа:
«Хімію цьогоріч для складання НМТ обрали лише 0,8% тих, хто його складатиме. Фізику – трішки більше. Тобто, уже в недалекому майбутньому матимемо жахливий дефіцит кадрів у життєво необхідних галузях господарського комплексу.
Але це очікувано. Із системи загальної середньої освіти упродовж останніх 10 років наполегливо забирали складні теми, матеріал, який легко не дається. Школи перетворили в центри дитиноугодництва та підготовки до «життя в мінливому світі». Школу раніше називали «храмом знань». Тепер її можна назвати шарварком, у якому є все, крім глибоких знань».
ЧАРЛЬЗ ІІІ, король Великої Британії, виступив перед Конгресом США, отримав оплески, але не був почутий:
«Сила партнерства Великої Британії та США проявлялася після трагедії 11 вересня, у двох світових війнах, у холодній війні, в Афганістані та в моментах, які визначали нашу спільну безпеку. Сьогодні та сама непохитність необхідна для захисту України та її найсміливішого народу, щоб забезпечити справді справедливий та тривалий мир».
Ростислав ПРОКОП’ЮК, керівник Українського інституту в Празі, про свої враження від українських біженців:
«Мене вражає тенденція – як масово українці привозять із собою в Чехію «русскій мір» – російську мову. Ідуть у соціальні центри по допомогу як біженці від війни і говорять російською… Як працівникам цих центрів зрозуміти, кому вони виділяють допомогу – українцям чи росіянам? У Чехії загалом мало росіян, але російську мову на вулицях чути постійно. Зрозуміло, хто нею спілкується… Скільки Маріуполів і Буч повинно ще статися, щоб українці зрозуміли, що мова – це важливо?»
Віктор ТРЕГУБОВ, журналіст, військовослужбовець, вважає, що українці не повинні за замовчуванням схвалювати політику Ізраїлю:
«Хлопці й дівчата, а чого раптом?.. У списку друзів України Ізраїль десь на рівні Словаччини Фіцо – ще не червона зона, але яскраво-помаранчева. Принципове невизнання Голодомору, вимоги до України переписувати власну історію (у тому числі виголошені в Раді під час міжнародного візиту), порушення дипломатичного етикету, допомога росії в розвитку програми БпЛА, «безсмертні марші», Нетаньяху з георгіївською стрічкою в москві, свідоме затягування передачі Україні вже списаних американських Patriot, зрештою, історія з купівлею вкраденого зерна…»
Віталій ПОРТНИКОВ, журналіст, вважає, що Україна має піти на компроміси у болючих питаннях із сусідами, щоб вступити в ЄС:
«Для вступу до ЄС Україні потрібне порозуміння з сусідами. Без цього жодна євроінтеграція неможлива – навіть якщо ми успішно закриємо всі переговорні глави. І тут справа не тільки в Угорщині. Болгарія роками блокує перемовини Північної Македонії– через історію, через ідентичність. Якщо Україна не знайде формулу дипломатії, яка дозволяє вирішувати такі складні двосторонні питання, на нашу євроінтеграцію чекає та сама доля.
Тільки на відміну від Північної Македонії ми тоді опинимося не у «сірій зоні». Ми опинимося у зоні впливу путіна».
