Багато обіймів і усмішок на святі "Янголята в колів друзів".
«Янголята в колі друзів», хоч і дивляться на світ іншими очима (ФОТО)
2 квітня вже традиційно у світі говорять про тих людей, які заглиблюються у свій світ – людей із розладами аутичного спектру. "Діти дощу" кажуемо про тих, чия емоційна сфера інша, ніж наша. Але наше завдання - допомогти їм жити у нашому світі
Саме цим і займаються 7 років поспіль Луцькій громадській організації, що зібрала дітей з аутичними розладами та їхніх батьків «Янголята». Її керівник Юлія Поліщук, і сама є мамою «дитини дощу». Вона організувала захід у Палаці культури Луцька «Янголята в колі друзів», аби публічно подякувати усім, хто був і є з ними, допомагає долати проблеми. Десятки подяк Юлія Юріївна вручила керівникам обласної та міської влади, громадських організацій, духовенству, педагогам, спонсорам, які вчили, підтримували їх матеріально й духовно, адже вдячне батьківське серце пам'ятає добро.
- Ми покажемо вам свої таланти, здібності, те, що можемо бути енергійними й радісними, - запевнила Юлія Поліщук. І справді – вони дивували: танцювали, співали, грали у виставі, хоч і були іншими.
Юрій Поліщук, радник міського голови, подякував за те, що «Янголята» вчать його бути чуйним, терпеливим. Він повідомив важливу новину: 2 квітня ГО «Янголята» отримає комфортну довгоочікувану домівку на вулиці Огієнка. І подарував від міської ради розвивальний світловий планшет.
2 квітня ГО «Янголята» отримає комфортну довгоочікувану домівку на вулиці Огієнка.
Протоірей Валентин Марчук благословив «Янголят» іконою Св. Миколая із гори Афон та передав вітання від матінки Олени, яка організувала фотовиставку в холі. А ієромонах Ілля запросив «Янголят» знову в літній табір «Стежина добра».
7 років тому ця громадська організація поєднала сильних батьків та їхніх дітей із розладами аутичного спектру. Вони робили перші кроки несміливо, але щоразу впевненіше і багато чого досягли, докладаючи немалих зусиль. Створили оркестровий номер, з яким виступали на концертах, виставу «Каструлька Анатоля» возили на «Театральні зустрічі», разом із аматорським театром «Вперше» поставили виставу «Ріпка». А головне – знайшли багато друзів.
«...Анатоль постійно соває за собою каструльку... Це сталося з невідомих причин, але через цю каструльку Анатоль відрізняється від інших дітей. Йому потрібно багато ласки, часто це стає незручністю. У нього багато переваг, та часто люди звертають увагу лише на його каструльку... Одного разу він вирішив сховатися. Добре, що Анатолю зустрілася людина, яка навчила його жити з каструлькою. І тепер його шанують інші. Але ж він не змінився.»
Ці слова із вистави, яку показали діти з аутичним спектром та їхні батьки, нагадують нам, що це нам потрібно змінити своє ставленя до особливих людей.
Загалом на цьому заході було кілька таких емоційних моментів, коли не стримати сліз і емоцій від праці цих чудових людей, що не опустили рук, а змусили себе радіти життю. Вальс хлопчиків із мамами, вистава, у якій вже майже дорослий юнак з аутизмом грав Анатоля з катрулькою.
До концертної програми долучилися друзі «дітей дощу». Анна Осадча розчулила піснею «Ми просто інші», у якій розповіла про братикові проблеми та як навчилася його розуміти.
А лауреат пісених конкурсів Світлана Гриник заспівала «Цвіте терен» із особливою дівчиною Світланою Гачуковою із організації «Повір у себе». Запальний танець виконав колектив «Соняшник» ГО «Батьків та дітей із синдромом Дауна».
Учасники організації осіб із інвалідністю «Джерело життя», театральна студія «Тамо» - дівчата на візках -показали чуттєву виставу «Свіча», у якій ідеться, що від людської черствості гаснуть свічі миру, віри, любові. І лише іскорка надії не дозволяє згаснути зовсім. Цікаву хореографічну композицію «Легенда про Луцьк» допомогли поставити учасники бального ансамблю «Лілея» із ЗОШ №11.
У холі Палацу культури дивували щирістю зображень фотовиставки «Особлива дитина – особлива сім’я» та «Янголята в Древньому Лучеську», підготовані матінкою Оленою Марчук, головою громадського об’єднання «Вірю! Надіюся! Люблю!» і фотографа Дарини Зінькевич.
Також руками небайдужої молоді із молодіжних організацій були створені різні сувеніри, які відвідувачі охоче купували задля благодійності
Маленький фетровий півник на столі і мені нагадуватиме, що цих інших і особливих дітей треба помічати не лише 2 квітня...
