Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Вистава про сильних жінок «Та, яка створила диво», вершила чудеса в душах глядачів

Ролі виконували батьки дітей із розладами аутичного спектру.

Фото: Лариса ЗАНЮК.

Вистава про сильних жінок «Та, яка створила диво», вершила чудеса в душах глядачів

У Волинському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка 4 квітня пройшла із успіхом незвичайна вистава, у якій зіграли батьки дітей із аутизмом

Постановку за мотивами однойменної п’єси В. Гібсона «Та, яка створила диво» і книги К. Морріс «Почути голос твій» здійснила заслужена артистка України Світлана Органіста до Всесвітнього дня розповсюдження інформації про проблему аутизму. Ролі виконували не професійні актори, а батьки дітей із розладами аутичного спектру. Ініціатива належить громадській організації «Повір у себе - донести до соціуму через мистецтво театральної гри переживання й труднощі, з якими доводиться стикатися батькам таких дітей.

Про це розповіла Інна Гачукова, керівник ГО батьків та дітей з аутизмом «Повір у себе». Вона й зіграла у виставі ту сильну жінку, якою і насправді є, адже виховує доньку з таким діагнозом.

- Найчастіше ми бачимо від людей здивування чи співчуття до нас і наших дітей, але нам потрібно просто бути прийнятими, бути такими, як всі, - звернулася вона перед виставою для глядачів.

Перед початком вистави глядачі в переповненому залі нетепляче поглядають на корзинку із плетеною парасолькою. Лише коли погасне світло, завіса відкриє картину: двоє батьків і лікар схилилися до цієї парасольки над ліжечком дитяти. Батьки стурбовані, а лікар заспокоює, що дитина здорова. Та раптом маля починає нестерпно кричати і мама в розпачі запитує: чи ж може здорова дитина увесь час плакати?

Кейт спостерегла, що її дитина не реагує на звуки й дії біля неї. Інший спеціаліст ставить діагоз: аутизм. І оголошує, що він не лікуються. Кейт і Келлер не віддають дівчинку в психлікарню, як їм радять, а живуть надією, що хтось таки зможе їм допомогти. Та у своїй любові і потаканні незрозумілим капризам дитини лише шкодять їй та іншій доньці. У будинку зростає напруження. Він цього страждають всі в родині: батьки, діти, тітонька, прислуга.

Вчений, який проводить досліження аутизму, присилає до них свою студентку Елен, яка береться навчити розгальмовану дитину хоч якимось елементам самообслуговуваня, адже це для неї справа принципу, бо від нерозуміння дорослими хвороби та як із нею жити помер її брат, а за ним і мама, а Елен віддали до сиротинця. Через успіхи й невдачі та недовіру батьків їй таки вдається навчити підопічну їсти ложкою, а не руками, просити предмети мовою символів і стати спокійнішою від того, що її розуміють, а не жаліють.

- Будь-яке зерно може потрапити в різний грунт: в пісок і згоріти, в болото і згнити, а може в добротному чорноземі прорости хорошим мистецьким твором, що й сталося у цьому випадку, - відповіла Світлана Леонідівна і назвала виконавців ролей справжніми акторами і колегами. 

Може, тому така переконлива у ролі педагогині Елен Інна Гачукова, що сама це все пережила зі своєю донькою? І не лише вона, а й інші актори грали щиро, бо знають про аутизм не з книжок, і грали професійно, бо працювали із чудовим постановником - заслуженою артисткою України Світланою Органістою.

Після вистави, яка тримала в напрузі, що місцями сходила сльозами, глядачі захоплено аплодують виконавцям, як найсправжнішим акторам.

- Нам дуже потрібні такі емоції, і знання, що поряд такі жінки. Особливим людям вони допомагають відчути себе такими, як всі, а нам нагадують про честь і гідність. Дякую усім, хто долучився до створення цієї вистави, - обдаровує квітами Сергій Кошарук, заступник голови ОДА.

За активну громадську позицію, промоцію особливого ставлення до людей з особливими потребами та участь у театральній постановці оголошено подяку від голови ОДА колективу ГО «Повір у себе» та керівнику Інні Гачуковій, працівникам облмуздрамтеатру в особі директора Анатолія Гливи, заслуженій артистці України і режисеру-постановнику Світлані Органісті.

ГО «Повір у себе» своєю чергою дякувала за підтримку людей із інвалідністю голові ОДА Олександру Савченку, а також Денисові Пятигорцю, Ользі Чубарі. А за те, що їх, непрофесійних акторів, зуміли підготувати для виходу на велику сцену - Анатолію Гливі, Дарині Гребенко, артисту театру «Коло Лесі» Остапу Жежеруну, який зіграв у виставі батька. Дякували і студії «Правда про» та керівнику студії "Правда PRO"  Сергію Шараєвському за інформсупровід, директору Луцького навчально-реабілітаційного центру Лесі Волинець, де й перебуває організація «Повір у себе», та добрій феї Галині Цимбал.

А особливо - Світлані Органісті, за те, що навчала й терпіла непрофесійність.

- Будь-яке зерно, яке сіється, може потрапити в різний грунт: в пісок і згоріти, в болото і згнити, а може в добротному чорноземі прорости хорошим мистецьким твором, що й сталося у цьому випадку, - відповіла Світлана Леонідівна і назвала виконавців ролей справжніми акторами і колегами. Всі вони хвилювалися й прагнули, щоб глядачу сподобалося. І, впевнена, жоден байдужим із залу не вийшов.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel