Сьогодні Луцьк приймає учасників 8-ої Європейської конференції прикордонних регіонів — поважної інституції Ради Європи, яка вперше проводить подібне зібрання в Україні. Про те, чому для її проведення обрано саме Луцьк і чого слід очікувати від форуму, — в експрес-інтерв’ю голови обласної ради Василя Дмитрука...
Сьогодні Луцьк приймає учасників 8-ої Європейської конференції прикордонних регіонів — поважної інституції Ради Європи, яка вперше проводить подібне зібрання в Україні. Про те, чому для її проведення обрано саме Луцьк і чого слід очікувати від форуму, — в експрес-інтерв’ю голови обласної ради Василя Дмитрука.
Олександр ПИРОЖИК
— Насамперед зауважу, що ця міжнародна конференція присвячується 25-ій річниці європейської Конвенції про транскордонне співробітництво, яка прийнята 1980 року в Мадриді. Коли вирішувалося питання про місце її проведення, були пропозиції від Польщі, Португалії та України. Мені, як представнику України в палаті регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, вдалося переконати європейців, що назріла потреба провести її саме в Україні. Адже після розширення Євросоюзу ми стали безпосереднім сусідом об’єднаної Європи. З 1 травня 2004 року, зі вступом до ЄС Польщі, наша область, для прикладу, має 135 кілометрів спільного кордону з Євросоюзом. Я запропонував місцем проведення обрати Луцьк. Наше місто має давню історію парламентаризму — п’ять століть тому тут відбувався з’їзд європейських монархів... У парламентарів Ради Європи сьогодні з’явився практичний інтерес до транскордонних об’єднань, які існують на кордоні ЄС із Україною. Таких на сьогодні чотири — це єврорегіони “Буг”, “Карпати”, “Нижній Дунай” та “Верхній Прут”. Безумовно, було враховано позитивний досвід нашого регіону у функціонуванні «Єврорегіону «Буг», який цими днями відзначив своє 10-річчя. Тож саме Луцьк стає першим українським містом, яке приймає в себе учасників такої поважної європейської інституції. — Кілька слів про учасників конференції. — У конференції беруть участь близько 130-140 осіб, більше половини з них — представники Євросоюзу. Це члени Парламентської Асамблеї Ради Європи, які причетні до тем прикордонного співробітництва, депутати парламентів країн, науковці, члени урядів, органів державної влади, місцевого самоврядування... Це досить поважне представництво — учасники конференції представляють декілька десятків країн ЄС — як давніх, так і нових його членів. Чисельні делегації — від представників “Єврорегіону “Буг” із білоруської, польської сторони. — Скільки часу тривала підготовка такого заходу? — Фактично два роки. Організаторів 8-ої Європейської конференції прикордонних регіонів три — Парламентська Асамблея Ради Європи, Конгрес місцевих і регіональних влад Європи та Волинська обласна рада. Трохи більше двох років тому ми створили змішану робочу групу з підготовки конференції, куди увійшли представники цих інституцій. Ми провели 7 робочих засідань, у тому числі в Парижі та Страсбурзі. При обранні тематики дійшли згоди, що необхідно дати оцінку наслідкам дії мадридської Конвенції за чверть століття. Будуть обговорюватися питання про полегшення умов транскордонної співпраці для прикордонних регіонів України. Нам необхідно усунути деякі перешкоди на шляху цієї співпраці, які існують у нас на законодавчому рівні. — В чому конкретно вони проявляються? — Транскордонне співробітництво дає нам можливість залучити іноземні інвестиції. Цьому сприяє географічно-економічне розташування регіону. Ми маємо можливості долучатися до реалізації проектів і програм ТАСІС, ФАРЕ, ІнтерРег, програм сусідства, які фінансуються Єврокомісією. Нам уже вдалося реалізувати ряд проектів, які відомі Європі і на сьогодні успішно діють. Це, зокрема, облаштування кордону, будівництво другого мосту через річку Західний Буг у Ягодині. Зараз іде реалізація розбудови цієї території за кошти Євросоюзу в розмірі 2,75 мільйона євро. Але, на нашу думку, ми ще не повною мірою реалізуємо можливості такого сусідства. Річ у тім, що Євросоюз погоджується підтримувати проекти і програми лише за умови їх співфінансування, тобто коли у бюджетах прикордонних регіонів теж закладаються певні кошти. У діючому Бюджетному кодексі України не передбачено, що транскордонне співробітництво може фінансуватися. Думаю, поважні європейські інституції підкажуть нашій вищій владі, що потрібно вирішувати ці питання на державному рівні, тобто передбачати певні суми у бюджетах для того, щоб успішніше реалізовувати проекти із залученням коштів інших країн — учасників єврорегіонів. — Які ще проблеми ви порушуватимете? — Серед конкретних проблем, які належить вирішити, — управління водними басейнами. Три західноукраїнських єврорегіони із чотирьох створені на берегах річок. У Європі ревно ставляться до питання налагодження ефективного міждержавного управління водними басейнами річок, які охоплюють території кількох країн. Комплекс питань, що стосується охорони навколишнього середовища, екологічних проблем, утримання водних об’єктів у них давно вирішений. Річка Західний Буг об’єднує Україну, Польщу та Білорусь, тож ці питання потребують вирішення і в нас. Цікавлять також питання транспортних мереж, ефективнішої організації транспортних потоків — як на авто-, так і залізничному транспорті. Проблеми тут є, бо практично угоди з питань транспортного співробітництва укладаються на рівні урядів країн-сусідів, а не регіонів. Зрештою, нам важливо створити належне інформаційне поле. Ми очікуємо, що проведення цієї конференції дасть можливість людям у багатьох країнах ліпше ознайомитися з нашим краєм, аби зрештою здійснити головну мету такого співробітництва — поліпшити рух товарів і послуг, забезпечити належний економічний і культурний обмін з Євросоюзом. — Європейці зможуть побачити, чим славний наш край? — Конференція триватиме три дні — 15-17 вересня. Протягом двох перших відбуватимуться пленарні засідання, “круглі столи”, дискусії, під час яких кожен із присутніх матиме можливість висловити свою точку зору з тих чи інших проблем. Присутні матимуть також змогу ознайомитись із Луцьком, його економічнимa потенціалом, історичними і культурними пам’ятками. Власне, третій день роботи конференції буде екскурсійно-практичним. Відбудуться поїздки у Музей Лесі Українки в Колодяжному, екскурсія у древній Володимир-Волинський... Учасники конференції відвідають і пункт пропуску “Ягодин”, аби на власні очі переконатися, на якому рівні в нас працює митниця, як ведеться розбудова комунікаційних, транспортних, інформаційних систем. Буде змога на місці з’ясувати, яким чином Євросоюз може надати нам практичну допомогу, аби вирішити ті проблемні питання, які ще в нас існують на митній, прикордонній територіях. — Яку перспективу для транскордонного співробітництва може відкрити конференція? — Думаю, що будуть запропоновані зміни в мадридську Конвенцію, які дадуть змогу полегшити умови співпраці з транскордонного співробітництва між країнами, які знаходяться на кордоні з Євросоюзом. Це дасть можливість оперативніше розробляти і реалізувати проекти транскордонного співробітництва, ефективніше інвестувати кошти в розвиток економіки прикордонних регіонів України і нашого краю зокрема. Урядам і парламентам країн — учасників єврорегіонів — буде запропоновано внести зміни в національні законодавства з тим, аби полегшити таку співпрацю.
