904 населені пункти області потребують генеральних планів забудови, з них 464 — терміново. Із 20 міст і селищ Волині, які занесені до списку історичних міст України, лише 4 мають науково-проектну документацію. Такі цифри і факти оприлюднені під час чергового засідання медіа-клубу “Відкритий край”...
904 населені пункти області потребують генеральних планів забудови, з них 464 — терміново. Із 20 міст і селищ Волині, які занесені до списку історичних міст України, лише 4 мають науково-проектну документацію. Такі цифри і факти оприлюднені під час чергового засідання медіа-клубу “Відкритий край”.
Олександр ПИРОЖИК
УСЕ МАЛО БУТИ В БАГАТОПОВЕРХІВКАХ Саме відсутність модернізованих генеральних планів забудови міст і селищ перший заступник голови облдержадміністрації, архітектор за фахом Богдан Шиба назвав головною причиною стихійних, хаотичних забудов, які спокушають місцеву владу до зловживань із виділенням земельних ділянок. Найбільш кризова ситуація, за його словами, склалася у Шацькому районі (курортні зони навколо озер) та місті Луцьку. Для прикладу, в Луцьку генеральний план розвитку міста не оновлювався з 1978 року, тобто 27 років. А тим, що був, у деяких місцях навіть не затверджені межі міста. — Діючий генеральний план міста Луцька взагалі не передбачав можливості здійснення індивідуального житлового будівництва, місць під зведення культових споруд, — зізнався начальник управління архітектури та містобудування облдержадміністрації Яким Сеник. — Усе мало бути в багатоповерхівках, із широкими проспектами та вулицями у “червоних лініях” по 80 метрів. Через це в місті зараз проблематично розмістити такі необхідні об’єкти, як кладовища, пункти збору і переробки сміття тощо… Виконуючий обов’язки начальника управління містобудування та архітектури Луцького міськвиконкому Ярослав Матвіїв уточнив, що названий план забудови міста був затверджений постановою Ради Міністрів України у 1980 році і розрахований на 25 років. Тобто, термін його дії закінчується лише в цьому році. У генплані принаймні передбачалося зонування, тож найбільш проблемні для міста промислові зони розбудовувалися планово.
МІСТА В ОБЛОЗІ Найдосвідченіший містобудівничий краю, директор Волинської філії “Діпроміст”, заслужений архітектор Андрош Бідзіля причину такого стану справ бачить у тому, що за 14 років незалежності Україна не знала такого слова, як містобудування. Закони фактично діяли до 1990 року: кожен головний архітектор міста чи району звітувався перед Держбудом про виконання генерального плану. Все це відбувалось у Києві, на дуже високому рівні. І якщо там виявляли щось не так, як у генплані, архітектор міг позбутися роботи, а то й потрапити на лаву підсудних... Тепер же на посадах архітекторів у деяких районах працюють навіть люди без належної освіти. Вони на власний розсуд видають т.зв. містобудівні обґрунтування, фактично — одноразові дозволи на здійснення точкових будівництв. Мене найбільше турбує не стільки те, які кіоски збудовані в містах, як те, що з’явилося навколо міст, — зауважив директор Волинської філії “Діпроміст”, заслужений архітектор України Андрош Бідзіля. — Фактично на сьогодні міста в облозі, вони повністю заблоковані новобудовами. Такої шкоди наробив закон про місцеве самоврядування, який дав селам повну свободу дій. Кожен голова сільради став “великим будівельником”... А тепер постає запитання: а куди Луцьку далі йти, як розвиватися?.. Подібні ситуації характерні і для інших міст Волині, зокрема Ковеля та Нововолинська. Саме тому, наголосив пан Сеник, генеральні плани в першу чергу потрібні для міст обласного значення, приміських сіл, населених пунктів Шацького національного природного парку, територій поблизу пунктів пропуску на кордонах із Польщею та Білоруссю. Земля на цих територіях стає дедалі більшою цінністю, забудови давно вийшли за межі застарілих планів, які не розраховували на такі темпи будівництва.
ЗАМІСТЬ ПОКАРАННЯ — УЗАКОНЕННЯ? — Ми повинні зрозуміти: Захід живе ліпше, цивілізованіше тому, що там у словнику немає поняття “узаконити”, — міркує пан Шиба. — Якщо порушено закон — є слово “покарати”. І відшкодувати заподіяне, усунути порушення... А в нас як відбувається: виділили земельну ділянку під садок чи город, потім на ній зводять будинок — і вже за фактом його узаконюють. А влада замість того, щоб покарати порушника, потурає йому, показує приклад безкарності іншим... Зі слів пана Сеника, самовільно зведені об’єкти закон у принципі дозволяє знести. Проблема лише в тому, що такий позов до суду має подати місцева влада. Але якщо з її мовчазної згоди цей об’єкт встановлювався, то хіба вона другою рукою даватиме позов до суду? — Ми в області узялися виправляти ситуацію, — запевнив перший заступник голови облдержадміністрації. — Працюємо у двох напрямках. З одного боку, над спрощенням процедури надання дозволу на будівництво (сьогодні, зі слів пана Бідзілі, для цього треба зібрати 62 підписи на проекті). З іншого — дозвіл видаватиметься лише за умови, якщо буде достатньо сучасний, опрацьований і затверджений генеральний план... Відтепер містобудівні обґрунтування в області можуть видаватися тільки у виняткових випадках, коли, на думку всіх служб, а також громадян, це не наноситиме будь-якої шкоди інтересам мешканців, екології, архітектурному обличчю міста, іншим вимогам. Якщо є хоч найменша підозра — видавати дозвіл забороняється... Зі слів пана Шиби, голова облдержадміністрації Володимир Бондар уже підписав доручення, яким встановив для органів місцевого самоврядування жорсткі терміни для виготовлення нових генеральних планів. Згідно з цим документом, протягом трьох найближчих років має бути розроблена містобудівна документація для всіх населених пунктів області, а для міст обласного значення — не пізніше кінця наступного року. Кошти на початок цих робіт згідно з дорученням мають бути закладені уже в уточнених місцевих бюджетах на поточний рік. — Генеральний план Луцька уже замовлений, — повідомив Ярослав Матвіїв. — Його першим етапом буде коригування “червоних ліній”. Для цього сесією міської ради у бюджет на 2005 рік уже закладено 100 тисяч гривень. І саме цьому поколінню лучан належить стати свідками оновлення як генерального плану, так і всього міста... Багатьох цікавило: а що ж робити з несанкціонованими будівництвами, які вже узаконено? Які методи впливу на них знайти? Чи будуть вони відшкодовувати завдані збитки? Хтось понесе за це відповідальність? — На сьогодні ми ще не готові дати рецепт, як усе це виправити, — підсумував розмову Богдан Шиба. — Мусимо зібрати якомога більше фактів, створити відповідний масив інформації. А тоді дати принципову оцінку всьому масиву, і вже на її основі приймати рішення. Реального правового механізму повернути державі все незаконно збудоване поки немає. Але спільно ми його мусимо виробити. На це насамперед має бути сильна воля громади.
