Щороку в лісорозсаднику Ратнівського державного лісомисливського господарства для потреб Волинського Полісся вирощують не менше п’яти мільйонів сіянців хвойних, листяних, а також декоративних порід дерев і кущів...
Щороку в лісорозсаднику Ратнівського державного лісомисливського господарства для потреб Волинського Полісся вирощують не менше п’яти мільйонів сіянців хвойних, листяних, а також декоративних порід дерев і кущів.
Іван КАПІТУЛА
Начальник лісорозсадника Григорій Козел розповідав, що заклали лісорозсадник ще в 1976 році. Він тоді мав забезпечити посадковим лісоматеріалом всі лісгоспи області. І за досить короткий строк ратнівські лісоводи довели, що вони справжні майстри цієї справи: за рік вирощували до 12 мільйонів штук сіянців. Охоче закупляли їх не лише держлісгоспи Волині, а й Київський, Дніпропетровський та Вінницький. Але трохи згодом все змінилося. Кожен лісгосп, в тому числі й Ратнівський, почав рахувати затрати. І невдовзі обсяги вирощування сіянців різко зменшилися. І все ж у минулому році виростили більше шести мільйонів сіянців хвойних, листяних та декоративних дерев та кущів. Забезпечили ними Камінь-Каширський, Городоцький, Колківський, Ковельський, Любешівський, Шацький та Любомльський держлісгоспи. Тепер планують укладати з ними відповідні договори. Лісорозсадник займає тридцятигектарну площу. Майже на двох гектарах розміщені теплиці, де вирощують сіянці в закритому середовищі. Основна порода — сосна. Є й вільха, ялина. А у відкритому грунті вирощують дуб, більше тридцяти видів і форм декоративних дерев та кущів. Зокрема, ялину і ялівець кількох видів, липу, модрину, тую, самшит вічнозелений, спірею, магонію, керію японську. Це — для озеленення міст і сіл. Не лише Волині, а й всієї України. І сьогодні є можливість реалізувати їх до тридцяти тисяч штук. Незабаром ще підготують для продажу шістдесят тисяч сіянців. Ось уже третій рік у лісорозсаднику вирощують сіянці під плівкою. — Це дає великий ефект, — каже головний лісничий лісомисливського господарства Василь Дуда. — Адже вихід посадкового матеріалу з одного гектара збільшується у два—три рази в порівнянні з тим, який вирощується у відкритому грунті. Всього за один рік у теплицях вирощуємо стандартні сіянці. А у полі, щоб досягти цього, необхідно два роки. До того ж різко знижується собівартість сіянців. Лісорозсаднику щороку в середньому потрібно 450 кілограмів насіння хвойних дерев. Раніше шишки, які заготовляли лісництва, переробляли в Дубечненському лісництві Старовижівського району. Щороку платили за це вісім тисяч гривень. Тому з ініціативи Василя Дуди торік на території лісорозсадника в урочищі Смольна збудували власну сушарку. Минулої зими переробили 20 тонн шишок сосни і дві тонни — ялини. Таким чином повністю забезпечили потреби у власному насінні, і в цьому році ним засіяли всі площі. До того ж введення в експлуатацію шишкосушарки допомогло в деякій мірі вирішити проблему зайнятості. Підрахунки показують, що шишкосушарка, яка обійшлась держлісгоспу в 30 тисяч гривень, окупить себе вже за чотири роки. Загалом у розсаднику займаються заготівлею насіння 15 видів хвойних і листяних дерев. В нинішньому році, оскільки передбачається хороший врожай жолудів (а дуб, як стверджують лісоводи, добре родить лише один раз на п’ять років), планують заготовити рекордну кількість насіння листяних і хвойних культур — понад 80 тонн, тоді як торік мали всього півтонни. — Єдине — на чому ми втрачаємо, — сказав директор Ратнівського держлісгоспу, заслужений лісовод України Юрій Харитоненко, — то це від посадки лісу на землях запасу. Тобто на непридатних землях, які виведені із сільськогосподарського обігу. В цьому році засадили 37 гектарів таких земель. Вклали свої гроші. Держава не виділила ні копійки, хоча, на мій погляд, зобов’язана це зробити, якщо думає про розширення лісонасаджень. Зрештою, якби було профінансоване хоча б вирощування посадкового лісоматеріалу, і то зрушення були б відчутними.
