Кому дякує народна художниця України за найпотаємніші куточки Волині (ФОТО, ВІДЕО) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 25.74 € 29.01
Кому дякує народна художниця України за найпотаємніші куточки Волині (ФОТО, ВІДЕО)

«Анатолій носив усюди за мною етюдника».

Фото: Олександра ДУРМАНЕНКА.

Кому дякує народна художниця України за найпотаємніші куточки Волині (ФОТО, ВІДЕО)

Багато цікавинок з мистецького життя розповіла народна художниця України Тетяна Галькун, відкриваючи персональну виставку у Галереї мистецтв Волинської організації національної спілки художників України

«Моя Волинь» - це творчий доробок, відколи пані Тетяна, родом із Черкащини, проживає на Волині. Ця виставка ювілейна у професорки кафедри образотворчого мистецтва Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, частина робіт виставлялася взимку у арт-галереї «Волинь», розповів голова волинської спілки художників Володимир Марчук.

У першому залі розмістилися картини раннньої творчості: фотографії дипломної роботи, навчального періоду у Київському художньому інституті (нині академія), портрет дідуся Євлампія й бабусі Секлети, бабусине вікно з калачиками на підвіконні, написані на 4 курсі.

У іншому залі - пейзажі й натюрморти пані Тетяни, які занурють у пахощі волинської землі і є настільки реалістичними, що наче потрапляєш разом із ними у літо свого дитинства. Окремо розміщені роботи періоду так званого соцреалізму, якого пані Тетяна не соромиться, бо ж писала тоді простих звичайних трударів-колгоспників.

Привітали з відкриттям виставки першу народну художницю Волині заступник голови облради Роман Карпюк, заступник директора департаменту культури Луцької міськради Андрій Ломага, митці й друзі, колеги з університету.

Колега Світлана Костукевич згадала, як уживалася пані Тетяна у світі тодішнього соцреалізму, малюючи агітплакати, але її роботи випромінюють любов. Подарувавши калачик у горщику, розчулила подругу спогадом: такі росли на вікні у її бабці Секлети у Росомасі, звідки родом мистикиня.

Спогадами про проживання під час навчання у родині графіка Георгія Якутовича, який із режисером Сергієм Параджановим працювали над «Тінями забутих предків», про самого Параджанова, який щодня обідав у цій родині, Тетяну Яблонську, у якої вчилася, про наставників і натхненників поділилася з відвідувачами виставки художниця.

Вона належить до тих живописців, які зуміли знайти в сучасному малярському розмаїтті свою нішу, хоч ніколи не йшла за модними течіями, бо шанує традиції українського національного живопису. Понад 930 робіт Тетяни Галькун занесено у каталог, і кожна проходить через її серце.

- Як немає настрою, то я перу чи мию, а не беру пензля, каже пані Тетяна.

Чоловік мисткині Анатолій Якубюк розповідає, що багато картин його дружини є в приватних колекціях закордоном. Чи не шкодуєте за ними, запитую?

- Та ні, - відповідає, - це ж пам'ять про неї в людей залишиться на сотні і більше років. А кожна картина занесена в каталог. Особливо ціную її роботи за колористику, побудову просторів, найдрібніші елементи, вони високо цінуються професіоналами.

- Зараз у мистецтві розрив неймовірний між класикою і сучасним, але це не мистецтво, а перехідний період, в якому ми загублюємо класику. Адже всі найвідоміші музеї світу нею заповнені, - додає мистецтвознавець Анатолій Якубюк.

- Я реаліст-художник і звикла писати з натури, - каже Тетяна Галькун, - Коли вчилася у Тетяни Яблонської, потрібно було написати зварювальників, я знайшла їх у газеті й вирізала, щоб змалювати. Але Яблонська порвала вирізку й навчила мене раз і назавжди, що найгірший малюнок з натури кращий, ніж змальований із фотографії. І я з того часу отримую насолоду, коли пишу справжніх людей чи пророду.

І наостанок мисткиня додала: - Бог мені подарував чоловіка Анатолія. Завдяки йому я побачила найпотаємніші куточки Волині.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.