Син вбитої журналістки розповів, чому боротьба за свободу ЗМІ так важлива

"Принаймні раз на місяць я опиняюся в одній кімнаті з чоловіком, який розслідує вбивство моєї мами. Вперше моя родина зустрілася з ним ще шість років тому: тоді він прийшов до нас додому, щоб її арештувати", пише Меттью Каруана Галіція, син  Дафни Каруани Галіції, вбитої на Мальті журналістки, публікує ВВС.

"День виборів. Мама виклала у своєму блозі сатиричну публікацію про кандидата на пост прем'єр-міністра. Один з його прихильників написав на маму заяву в поліцію.

Тепер той самий детектив, який арештовував маму тієї ночі, займається розслідуванням її вбивства. 

Детектива направили до нас прямо посеред ночі - при собі в нього вже був ордер на арешт. У той момент я перебував на іншому кінці світу. Люди надсилали мені відео, на яких було видно, як маму відпускають з поліцейського відділку близько 1:30 ночі. На ній - татова сорочка.

Пройде всього кілька годин, й вона напише про все, що сталося, на своєму сайті, між іншим жартуючи над невпевненістю прем'єра і над власною зовнішністю:

"Я дуже перепрошую, що виглядала так жахливо, але коли загін поліції вривається у ваш дім посеред ночі, щоб вас арештувати… Розчісувати волосся, наносити пудру і рум'янець - це останнє, про що ви думаєте".

Тепер той самий детектив, який арештовував маму тієї ночі, займається розслідуванням її вбивства.

У день смерті моя мама, Дафна Каруана Галіція, їхала до банку, аби відновити рахунок, який заблокували на вимогу одного з міністрів Мальти.

Мамі тільки-но виповнилося 53 і вона була на піку своєї журналістської кар'єри.

Півкілограма тротилу, запаковані у пристрій, що сховали під водійським кріслом, вибухнули - бомбу активували дистанційно.

Прихильники уряду не приховували, що раді смерті мами. Вони нагадували мені тих, хто так само радів з вбивства редактора турецько-вірменської газети Гранта Дінка.

Жовтень 2017: Журналіст-розслідувач Дафна Каруана Галіція вбита внаслідок вибуху бомби, закладеної в її автівку

Прем'єр-міністр Джозеф Мускат називає злочин "варварським". Сім'я журналістки забороняє лідерам Мальти відвідувати її похорон

Грудень 2017: поліція арештовує трьох чоловіків. Прокуратура припускає, що у злочині були задіяні наймані вбивці

Липень 2018: розслідування, організоване мальтійським урядом, приходить до висновку, що звинувачення Дафни Каруани Галіції в корупції на адресу прем'єра і його дружини безпідставні

Серпень 2018: Родина Дафни Каруани Галіції вимагає провести публічне розслідування і з'ясувати, чи могла влада запобігти смерті журналістки

"Свобода думки створює суспільства, які є чеснішими й вільнішими за інші, - сказав мій брат під час зустрічі з європейськими дипломатами. - Вона створює багатші і стабільніші суспільства - суспільства, в яких хочеться жити".

Після смерті мами єдиним променем світла у нашому житті стала підтримка з боку інших людей.

Я згадав фразу, яку я колись почув від друга: "Хороші люди - всюди. Треба тільки їх знайти". Бажання жити у відкритому і вільному суспільстві, де закон один для всіх, а права людини поважають, - універсальне. Я, мої брати і наш батько хочемо правосуддя для вбивць мами і впевненісті, що нічого подібного більше не трапиться ні з ким.

Ми часто ділимося одне з одним, як непросто нам миритися з байдужістю людей навколо - особливо тих, хто перебуває при владі. Важко стримувати себе, аби просто не накинутися на них за їхній цинізм, за їхню лінь.

Діти турецького журналіста-розслідувача Угура Мумсу розповіли мені, що після вбивства їхнього батька начальник тамтешньої поліції вибачився перед ними і сказав, що розслідування зайшло в глухий кут: "Ми не можемо нічого зробити. Ми ніби вперлися в цегляну стіну".

Моя мама тоді відповіла на це: "То приберіть одну цеглину, потім іншу - і так, аж поки ви не розберете всю стіну".

Це саме те, що ми намагаємося робити відтоді, як мами не стало. Ми пришвидшуємо культурні зміни, просто змушуючи державу виконувати свої обов'язки.

Ми приєдналися до інших людей, які борються з хворобою "несвободи" і прагнуть навчити світ поважати права людини.

Починаємо з того, щоб спробувати прибрати першу цеглину: вимагаємо, аби влада Мальти розпочала публічне розслідування, яке допоможе зрозуміти, що ж не дозволило запобігти вбивству найважливішого журналіста країни.

Після цього ми перейдемо до наступної цеглини. Щодня я думаю про те, як сильно б мені не хотілося, щоб мама приносила цю жертву заради своєї країни, і як би я хотів, щоб вона й досі була живою. Проте, як казала азербайджанська журналістка Хадія Ісмаїлова, "якщо ми справді любимо наших коханих, то ми хочемо, щоб вони були тими, ким вони є. Дафна була бійцем і героєм". Мама ніколи про це не дізнається, але її смерть надихнула тисячі людей на героїчні вчинки - як на Мальті, так і за її межами.

І мені хочеться думати, що кожен із цих вчинків так чи інакше захистить інших хоробрих журналістів від долі моєї мами".