На території Луцького замку поблизу Владичої вежі зберігся будинок — пам’ятка архітектури національного значення, в якому в давні часи знаходилась повітова скарбниця...
На території Луцького замку поблизу Владичої вежі зберігся будинок — пам’ятка архітектури національного значення, в якому в давні часи знаходилась повітова скарбниця.
Катерина ЗУБЧУК
Вона належала російському повітовому відомству і була споруджена на місці двору луцького єпископа, зруйнованого пожежею 1781 року. Звідси і ще одна назва — єпископський будинок. Хоч таке припущення на основі того, що нібито зберігся цокольний поверх колишної єпископської резиденції, помилкове. Бо, як встановлено науковцями, будинок з колонами ніколи не був резиденцією луцьких єпископів, оскільки остання резиденція протягом 1781—1826 років знаходилась в Жидичинському монастирі. Отож, між 1795—1807 роками цей будинок було споруджено губернським фінансовим управлінням для повітової палати Луцького округу. Це двоповерхова споруда з чотирисхилим дахом — єдина архітектурна пам’ятка Луцька в стилі неокласицизму. У 1875 році приміщення повітової скарбниці передали у власність міста, і аж до 1939 року тут знаходилось управління міської пожежної охорони. У повоєнний час приміщення займали проектні установи, а пізніше — Волинське відділення Українського товариства охорони пам’яток історії і культури. Лише в кінці 80-х років будинок передано на баланс історико-культурного заповідника «Старе місто». І в останнє десятиліття сюди приходили шанувальники мистецтва, оскільки періодично тут експонувались роботи з приватних колекцій. А ось в ці дні будинок з колонами переживає, якщо можна так висловитись, перехідний період в своїй історії, оскільки невдовзі тут відкриється музей книги. Про створення цього музею мова ведеться вже два роки. Власне, з того часу, як архієпископ Рівненський і Острозький передав щедрий дар з особистої колекції стародруків ХVII—ХІХ століть. Нагадаємо, що архієпископ Варфоломій, в миру Віктор Ващук,— уродженець села Городок Любомльського району. У свій час був настоятелем Преображенського храму у Старій Вижівці, а з березня 1989 року — секретар Волинсько-Рівненського єпархіального управління і клірик Свято-Троїцького кафедрального собору міста Луцька. Після чернечого постригу Варфоломій був єпископом Волинським і Рівненським, а коли єпархію розділили на Волинську і Рівненську, то він управляв Волинською єпархією з титулом Волинський і Луцький. Колекцію стародруків архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій передав меру Луцька Антону Кривицькому в 2003 році з умовою, що вона стане надбанням міста. А ще він хотів, щоб знаходився музей книги у Старому місті. І якраз будинок повітової скарбниці було вибрано для розміщення експозиції. Можна не сумніватися, що музей матиме багато відвідувачів з числа екскурсантів, які цікавляться Луцьким замком. Відкриття музею книги затягнулось, оскільки була затримка з реставрацією будинку повітової скарбниці. Дирекція заповідника завдячує колишнім народним депутатам Олександру Свириді та Володимиру Бондару, які поклопотались про виділення коштів на заповідник — частина з них якраз пішла на ремонт цього будинку. Виділено кошти на ремонт і з міського бюджету, адже своєрідним куратором створення музею книги став міський голова Антон Кривицький. Щодо самої колекції стародруків, то, як розповіла заступник директора заповідника Валентина Окуневич, є тут книги Львівського братства, яке викупило друкарню Івана Федорова, що була під заставою. — Це не федорівські видання, звичайно, — говорить Валентина Петрівна, — але його друкарні. Всі гравюри у книгах ХVII століття виготовлені з дощок Івана Федорова. Є в колекції книги друкарні Київської Печерської лаври, зокрема «Требник Петра Могили». На жаль, нема рукописних книжок. Але ж природно, що експозиція має починатись саме з них. Отож, цю прогалину заповнимо друкованими книгами з рукописними вставками. В одній з кімнат буде представлене сучасне видавництво. До речі, архієпископ Варфоломій передав нам ще не все, що могло б стати окрасою музею. І це зрозуміло — є речі, з якими людині важко прощатись. Я думаю, що владиці цікаво знати, як ми розпорядимось його колекцією. Коли він побачить наш музей і переконається, що книги не припадають пилом десь в загашнику, то ще поповнить експозицію. Планується, що відкриття музею книги буде приурочено до 920-річчя Луцька. Адже частково в цьому музеї буде показана історія нашого обласного центру. Наприклад, в одній з книг, яку називають кодексом Гертруди, є малюнок Ярополка Ізяславовича, з яким пов’язана перша згадка про Луцьк. — Це прижиттєвий портрет,— розповідає Валентина Окуневич.— Давніші портретні зображення збереглись лише у фресках Софії Київської. Окремі сторінки з історії нашого обласного центру постануть з інших книг.
