Велика родина – це і велика підтримка, і допомога одне одному.
Одинадцять сонечок – четверо синів і сім донечок
Саме стільки діток у маневицькій родині Сергія та Віри Клеців віком від двох місяців до чотирнадцяти років
Віра Віталіївна родом із Підцаревич. Виховувалась у невеликій сім’ї, мала двоє менших братів з чималою різницею у віці.
– А в маминих і татових братів та сестер – великі родини, тож я там і проводила весь час, додому ходила лише ночувати, – пригадує жінка. – І хоча у мене було всього вдосталь, а в них не завжди було чим поласувати, я там почувалась набагато краще. Мріяла вийти заміж і мати велику родину. Моя мама народила лише трьох, і вважала себе обділеною, тому мене підтримувала.
Після школи Віра подалась у Маневичі, де працювала буфетницею в районній лікарні та згодом зустріла свою долю. Сергій Клець був наймолодшим серед одинадцяти дітей. Різниця між ним і старшим братом – сімнадцять років. З приємністю згадує мамину розповідь, що коли бува залишався вдома сам, то не хотів без братів і сестер обідати.
Сергій здобув спеціальність столяра у Маневицькому СПТУ № 28. А з Вірою познайомився в молитовному будинку. Весілля зіграли в Підцаревичах з розмахом аж на чотири сотні гостей, запросили всіх із релігійної громади.
Спершу мешкали на квартирі в Маневичах, а через п’ять років з чотирма дітьми перейшли в новобудову.
– Хоча завжди хотіла багато дітей, не думала, що аж одинадцять. Проте не скажу, що мені надто важко, – усміхається Віра Віталіївна.
Першою у подружжя народилась донька Вікторія, потім на світ з’явився Марк, далі – Ірина, Аня, Віталік і Діма. Вони після школи допомагають батькам доглядати менших – Діану, Авеніра, Соломію. Найбільше турботи потребують дворічна Ліда та двомісячна Каміла.
У Клеців просторий і комфортабельний будинок. Мають три санвузли, в підвалі є додаткова кухня та сауна з душовою. Є зал і чотири спальні. Хлопці проживають вчотирьох у кімнаті, і дівчатка займають дві кімнати.
– Вистачає місця і на уроки, і на заняття музикою, – долучається до розмови голова сімейства пан Сергій. – Звісно, коли всі посходяться, то трохи гамірно, але ж це діти і це природно.
Хлопці проживають вчотирьох у кімнаті, і дівчатка займають дві кімнати.
П’ятеро старших дітей відвідують музичну школу, окремі вже мають певні здобутки. Марк, який опановує кларнет, ще й грає у духовому оркестрі Молитовного будинку. Усім батьки покупляли музичні інструменти.
– Обов’язок п’ятьох старших – чергувати по будинку. Вони стежать, щоб усі заправляли ліжка, складали речі. Звісно, їм не завжди хочеться, але намагаються виконувати, – розповідає пан Сергій.
– Коли бачила, що діти без особливого бажання ставились до чергувань, за порадою подруги запропонувала їм тягнути жеребки, і кому що випаде, той там і прибирає. Це додавало запалу. Тож пробуємо з дітьми по-всякому – щоб і допомагали, і щоб їм було цікаво, – додає мама.
Усі діти різні. Хтось балакучий, хтось мовчазний. Хтось енергійніший і вразливіший, інший спокійно сприймає все, є модники, є охочі готувати, прибирати, але всі огорнуті батьківською любов’ю.
В пологовому будинку всі мене знають і кожен раз радо зустрічають. Діти – це Боже благословення. Вони – наше багатство.
Сергій Васильович працює кочегаром у дитсадку, виготовляє на замовлення у власній столярній майстерні вироби з дерева. Мама ж чимало часу проводить на кухні, адже тричі на день треба щось поставити на стіл.
До усіх покупок Клеці теж підходять раціонально, якщо потрібно придбати щось вартісне, відкладають, поки не буде потрібної суми. Суттєво допомагали сім’ї з одягом, особливо коли будувались, родичі із-за кордону.
Не забувають і про відпочинок, адже це можливість побути всім разом і краще пізнати своїх дітей. Люблять бувати в дубовій посадці (дубині) за Маневичами, їздять на озеро, кілька років тому мандрували по Закарпаттю.
– Всі наші діти народжені в Маневичах. В пологовому будинку всі мене знають і кожен раз радо зустрічають, – каже Віра Клець. – Для мене діти – це Боже благословення. Вони – наше багатство.
Щодня Клеці розпочинають і закінчують свій день спільною молитвою, в яких дякують Всевишньому за усе, що їм посилає, та просять здоров’я та злагоди в родині.
Сергій ГУСЕНКО.
