ВИПРОБУВАННЯ ДОМОГОСПОДАРКОЮ

Марина ЛУГОВА

- Дивлюсь, як вранці жінки йдуть на роботу, а ввечері вертаються додому з повними сумками, бо ще й скупитись треба було, і співчуваю їм, — говорила жінка, в якої був дещо інший розпорядок дня.

Ці слова я запам’ятала з молодості, коли жила на приватній квартирі — якраз господарка цієї квартири ніде не працювала. Вона, як сама казала, гляділа дім свій і сім’ю. Могла спокійно піти на базар, чи в тій же черзі постояти, зготувати обід, приділити увагу дітям. Зрештою, відпочити.
Чому ж тоді, навіть досягнувши пенсійного віку, багато жінок бояться подумати, що настане той день, коли їм не треба буде вже нікуди поспішати. Що вже говорити про молодих? Мабуть, кожен з читачів в колі своїх знайомих має таких жінок, які хоч і великих грошей не заробляють, але не хочуть «закопуватись» в пелюшках.
До речі, і серед домогосподарок є цілком задоволені своєю «місією» жінки. Це вже, мабуть, від характеру залежить, чи не обтяжує їх щоденна монотонність — прибрати, зварити, попрати... Але, безумовно, така проблема існує. Комусь здається, що жінці, звільненій від необхідності заробляти гроші, живеться значно легше, що її невдовлення — це лише примхи. Тим часом все не так просто.
Навіть якщо люди люблять одне одного і починають сімейне життя приблизно на рівних, дружина, яка не працює, з часом «йде в тінь». На неї звалюється багато обов’язків, не менш клопітних, ніж службові, але їх, по суті, не вважають роботою. Адже жінці сам Бог велів слідкувати за домом, бути хранителькою затишку. Чоловік — людина, яку поважають, він зайнятий важливою справою, забезпечує сім’ю, професійно й інтелектуально виростає. Він все далі відривається від своєї половини. Жінка все частіше шкодує за втраченими можливостями, але продовжує вростати в свою «другорядну» роль. Вона небезпідставно переживає, що вже не така цікава своєму чоловікові. На відміну від жінок, які працюють, вона не оточена сторонніми мужчинами, що теж спонукало б тримати себе у формі.
Звичайно, багатьом жінкам вдається справлятися з сімейними справами з радістю. Здається, в них все виходить, як у грі: і з дітьми вони забавляються весело, як ровесниці, і на шейпінг встигають, і чоловіка негласно спрямовують... Проте статистика каже: якщо у жонатих мужчин тривалість життя довша, а душевне здоров’я міцніше, ніж у холостяків, то заміжні дами, навпаки, живуть менше за своїх вільних подруг, а хворіють і страждають частіше.
На думку психологів, депресія — якраз хвороба домогосподарок. Найбільше їй піддаються ті жінки, які не працюють і мають дітей дошкільного віку. Від них можна почути нарікання, що опустились, не встигають навіть в кіно вибратись. А замість вдячності чують ще й незадоволення від чоловіка: мовляв, я так втомився, а ти мені ще й суп холодний дала. Одинокість, відсутність психологічної підтримки, монотонна робота, низька самооцінка — такий «букет» дістається жінці, яка втратила душевну близькість із своїм партнером. У подруг — свої турботи. Родичі можуть не підбадьорити, а, навпаки, ще й дорікнути.
Найпечальніший варіант, коли домогосподарка в подібній ситуації опускає руки і з повною байдужістю починає доживати, замість того, щоб жити. Розслаблятися в моральному смислі небезпечно з самого початку: є ризик не вибратися з цього стану. Проте різко і круто міняти життя — також страшно. Тому головне, на думку психологів,— постійні маленькі перемоги над собою. Рецепт класика — «Не дозволяй душі лінуватися» — це не моралізування, а корисний рецепт. Треба частіше нагадувати собі, скільки дивного і гарного довкола, що поряд з вами не чужа людина, байдужа до вашого стану (якщо ж байдужа, то є серйозний привід дійсно міняти життя), а коханий чоловік, з яким можна знайти контакт і розділити турботи й інтереси на рівних.
«Заважають жити» не стільки самі домашні справи, скільки рутинний підхід до них. Можливо, краще робити менше, але вкладати в процес більше душі, уваги. До того ж відпочинок все-таки буває! То куди ж зникла мрія про похід на концерт чи бажання побігати на стадіоні? Чому так тягне провалятися весь вечір біля телевізора, а потім не пам’ятати, на що пішов час і не відчувати себе бадьорою?
І трохи статистики з приводу порушеної теми. Про те, якому випробуванню піддається душевна рівновага жінок-домогосподарок, свідчить той факт, що кожна п’ята з них звертається до психотерапевта, і ще стільки ж, потребуючи психологічної допомоги, — до спеціаліста не звертається.
Понад 70 відсотків жінок, що страждають різними розладами сексуальних фунцій, не мають постійного місця роботи або відчувають до неї глибоку байдужість.
93 відсотки заміжніх жінок із стажем подружнього життя понад п’ять літ зізнаються, що для них кращий співбесідник в задушевних розмовах — зовсім не їх благовірний, а близька подруга. Але більшість чоловіків (87 відсотків) стверджують, що найдовірливіше спілкування — саме з дружиною.