Лідія Михалевич з Олексієм Артамоновим.
Чому плакали старенькі?
В актовій залі закладу Луцького геріатричного пансіонату відбулася творча зустріч з 82-річною жителькою села Новокотів Романівської сільської ради Луцького району Лідією Петрівною Михалевич-Пащук
Гостя презентувала присутнім щойно видану уже другу свою поетичну збірочку під назвою «Життєва криниця».
Лідія Петрівна виливала у віршах свою материнську біль за донькою і сином, які так рано відійшли у вічність.
Збірка вмістила 49 віршів. За підтримки директора геріатричного закладу Алли Гнатюк, цю зустріч зініціював односелець Лідії Петрівни, який уже п’ять років проживає в пансіонаті, - Олексій Артамонов. Розпочала її культорганізатор Тетяна Саламан, яка представила гостю.
З хвилюванням читав поезії своєї землячки Олексій Артамонов. Люди не могли стримати сліз, коли Лідія Петрівна виливала у віршах свою материнську біль за донькою і сином, які так рано відійшли у вічність.
Серцем і душею перейнялася поезією Лідії Петрівни Марія Павлівна Парфенюк з Турійщини, яка цього року відзначила 10-річчя проживання у пансіонаті. Від імені всіх присутніх вона щиро подякувала гості за тепло її душі, незгасний оптимізм, за її силу духу і зазначила, що також пише вірші і «не розлучається з ними, як з хлібом насущним».
Ніна КОСТРУБА.
