Українець у захваті від столиці Німеччини!
«Я полюбив столицю Німеччини», – веломандрівник із Камінь-Каширщини
Ось чим вразив Берлін нашого земляка Богдана Ліпича, нотатки якого ми відслідковуємо у фейсбуці
«Де почався Берлін я так і не зрозумів. A тому, що сусідні містечка, які знаходяться навколо нього тісно споріднені зі столицею.
Я планував залишитися у Берліні весь день, проте цього було мало, аби оглянути всі найцікаві локації міста. Ви не уявляєте наскільки зручно берлінськими вуличками пересуватися велосипедом. Велодоріжки всюди, а велосипед - пріоритетний вид транспорту. Я думаю водії, які їхали на авто мені заздрили.
Майте на увазі, що українці - то не лише заробітчани, як прийнято вважати, а й активні туристи.
То було шикарно. Я полюбив столицю Німеччини, впродовж двох днів об'їздив її повністю і тепер орієнтуюся по місті».
«East side gallery (Істсайдська галерея) є найдовшою галереєю у світі. Вона постала на залишках берлінської стіни. Це понад сотні малюнків різних напрямів, близько одного кілометра вздовж. Я обійшов її повністю, залишивши свій велосипед без нагляду. Ще у Франкфурті (Одер) один німець порекомендував не турбуватися за свій транспорт, адже в Німеччині крадіжки майже не зустрічаються, це не прийнято. Перевірив і не один раз.
Малюнок московського митця Дмитра Врубеля, де Брежнєв цілує в губи керівника НДР Еріха Гоннекера є найпопулярнішою картиною галереї. Біля неї - завжди найбільше скупчення туристів. Їх близько сотні: одні просто фотографують картину, інші фотографуються на її фоні. Скажу навіть більше: картина є однією із візиток Берліна і часто зустрічається на сувенірах».
«Набагато частіше у Європі можна зустріти українців, ніж, наприклад, росіян і це радує. У Берліні зустрів українську сім'ю Монченків. Проживають поблизу Києва. Я запитав, як їм вдалося виїхати в подорож, адже не кожна українська сім'я зможе собі таке дозволити.
- Ця поїздка є вимученою, ми дуже довго готувалися до неї..., - почув у відповідь.
Врешті-решт настав момент, коли Монченкам запропонували вигідний тур Європою, і вони погодилися відвідати Берлін та Париж. Дуже приємні люди, запропонували зробити спільне фото. А також залишили свою візитку для подальшого спілкування. Михайло Монченко працює директором у Київському відділі польської фірми Blachy Pruszynski, що є виробником матеріалів для покрівель та фасадів.
Також у столиці Німеччини зустрічав людей із Рівного та Вінниці. А ще познайомився з молодою парою із Румунії, з хлопцем із Польщі. Словом, я завжди намагався підходити до людей, що розмовляли українською, російською та польською мовами і завжди знаходив з ними спільну мову. Майте на увазі, що українці - то не лише заробітчани, як прийнято вважати, а й активні туристи.
Якось один чоловік підійшов до мене та попросив сфотографувати його на фоні замку. Розмовляв англійською. Я взяв його телефон і був здивований коли помітив російський інтерфейс. Так-от познайомився з мандрівником із Казахстану. Чоловік рекомендував відвідати балканські країни, а саме Албанію, зазначивши що з України туди є дешеві авіарейси.
Дуже багато у Німеччині біженців з арабських країн, а також турків. Впізнати їх можна за темнішим відтінком шкіри. Більшість живуть бідно, просять милостиню. Проте є й такі, які вже набули крутий автомобіль і мають хорошу роботу. До іноземців німці відносяться абсолютно спокійно, толерантно. Звісно, якщо не завдаєш їм шкоди».
