На Рівненщині руйнуються 300-річні фрески унікального храму

Зображення святих на стінах колишньої церкви показав місцевий житель Богдан Новосад. З його слів, у 1961 році комуністична влада зробила у храмі склад хімічних речовин, відтоді будівля почала руйнуватися.

Про це пише Суспільне.

Руїни Хресто-Воздви­женського храму збереглися у селі Чекно Дубенського району. Цій культовій споруді майже триста років.

«Ми знаходимось у церкві села Чекно. Вона побудована у 1773 році, з архівних даних. Церква була дуже гарна. Якщо глянути вгору — ще є залишки того архітектурного ансамблю, ще є всілякі ліплення», — пояснив Богдан Новосад.

Храм збудував граф Соболевський на місці старовинної дерев’яної церкви. Стіни були прикрашені фресками, а колони під стелею оздоблені капітелями, розповів чоловік. Він живе у селі Чекно від народження і знає історію храму з розповідей батьків:

«Перший раз радянщина стала — церкву закрили, прийшли німці — відкрили. Дали можливість і тут стали служити українською мовою. То ж все ж таки Україна. Росію вигнали та й стали українською служити, але потім стала знову Росія, то все — до 1961 року побула та й закрили. От і вся історія цієї церкви. Я 1960 року народження, тому я її не пам'ятаю. Тато казав: «Та ну, щоб у церкві правилось і я там не був».

Зі слів Богдана Новосада, комуністична влада облаштувала у храмі склад хімічних речовин. Поступово будівля почала руйнуватися, а коли Україна стала незалежною — храм вже був у аварійному стані. Тепер тут немає покрівлі та підлоги.

Стіни храму справді прикрашають оригінальні фрески, зазначив мистецтвознавець Микола Бендюк.

«Це дійсно фрески, тому що вони писалися по сирій штукатурці. Тобто, я думаю, що вони писалися одразу, коли храм будувався і розмальовувалися всередині стіни. Це не поверхнево, фарби глибоко зайшли у саму штукатурку. Фрески старовинні, XVIII століття, їм більш як двісті років. Було б добре їх зберегти навіть у такому вигляді, як зараз є», — пояснив він.

Зі слів Миколи Бендюка, фрагменти фресок будуть збережені ще орієнтовно 10 років. За цей час потрібно знайти спонсорів, які б реставрували будівлю: якщо не як храм, то як громадське місце:

«Храм накрити треба. Навіть якщо храм накрити й законсервувати ті фрески — це може бути туристичною локацією. Треба було б це зробити. Зрештою, це пам'ятка архітектури. Держава я думаю, що не профінансує. Зараз війна — немає коштів. Навіть після війни, навряд чи знайдуться гроші, бо є значно старіші храми».

Раніше директорка обласного департаменту фінансів Лідія Біляк повідомляла, що фінансування реставрації пам’ятки архітектури місцевого значення можливе з місцевих бюджетів. Втім, в умовах воєнного стану воно обмежене.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: «Мамо, я постарів...»: звільнений з полону морпіх чекає зустрічі з рідними на Волині (Відео).