«Наші спогади – на старих чорно-білих фотографіях, але вони теплі й кольорові в серці».
«Щастя не у Wi-Fi, а в людях поруч»
Одного разу син запитав у свого батька: – Тату, як ви жили раніше без усього цього? Без інтернету, без комп’ютерів, без телевізорів, без кондиціонерів, без мобільних телефонів? Батько усміхнувся й відповів: – Так само, як сьогодні живе ваше покоління – без молитви, без співчуття, без честі, без поваги, без сорому, без скромності, і без любові до книжок…
Ми, люди, народжені між 1939 і 1985 роками, – справді щасливе покоління. Наше життя саме це доводить.
Ми ганяли на велосипедах без шоломів, лазили по деревах, падали, розбивали коліна – і нічого, жили! Ходили до школи самі, без супроводу і без страху. Після уроків гралися надворі до самого заходу сонця. Телевізор бачили лише ввечері – і то, коли показували щось справді цікаве.
У нас були справжні друзі, не віртуальні. Коли хотілося пити, ми нахилялися до крану чи до шланга з водою – і були щасливі. Не хворіли, навіть коли ділили один стакан соку на чотирьох. Не гладшали, хоча хліб, картопля й вареники були на столі щодня.
Ми стояли в чергах за книжками – і ніколи не кидали їх у сміття.
Ми вміли робити іграшки власноруч, і це приносило найбільшу радість. Ми ділилися всім – книжками, зошитами, навіть бутербродами.
Наші батьки не були заможними, але вони дали нам те, що безцінне: любов, віру, працьовитість і гідність. Вони навчили нас поважати старших, цінувати працю й тримати слово.
У нас не було: мобільних телефонів, DVD чи PlayStation, комп’ютерів чи чатів, але ми мали друзів, що приходили без попередження – і завжди були бажаними гостями.
Наші спогади – на старих чорно-білих фотографіях, але вони теплі й кольорові в серці. Ми з любов’ю переглядали сімейні альбоми, зберігали портрети бабусь і дідусів, стояли в чергах за книжками – і ніколи не кидали їх у сміття.
Ми не виставляли особисте життя напоказ, не обговорювали родинні справи у соцмережах і не жили «для публіки».
Ми – особливе покоління. Останнє, що слухало своїх батьків, і перше, що слухає своїх дітей.
Ми – обмежений тираж. Вчіться у нас. Цінуйте нас. Пам’ятайте, що щастя не у Wi-Fi, а в людях поруч.
Автор НЕВІДОМИЙ
