Веломандрівник і блогер Богдан Ліпич.
«Не знаю, як вам, а от мені більше подобаються дівчата»
Це фейсбучне одкровення веломандрівника із Камінь-Каширщини Богдана Ліпича, який у німецькому місті Мербуш зустрів українського гея з Тернопільщини
«Під Дюссельдорфом є містечко #Meerbush (#Мербуш), де проживає Ігор Українець, — пише він у фейсбуці. — Ще на початку подорожі запрошував мене погостювати. Спершу я думав, що «Українець» — це його нік на фейсбуці. А виявилося, що це справжнє прізвище, носіями якого були і діди-прадіди Ігоря. Він показав свій паспорт, де прописано «Іhor Ukrainets».
Чоловік приїхав до Німеччини, як заробітчанин. В його обов'язок входить догляд за бабусею. Вона вже не взмозі самостійно пересуватися. Ігор готує їй їжу, вивозить на прогулянку. Словом, виконує різні її забаганки, аж доки не настає вечір, коли та вирубується. Усе, окрім гінієнічних процедур, чим займаються місцеві лікарі.
— Робота мені подобається, тут я живу, як на курорті. А тим більше ніде в Україні не заробиш 1000 євро в місяць.
— А чому ти так довго гуляєш?
— А тому, що я гей, — почув у відповідь.
Будинок бабці гарний, просторий, на 2 поверхи. Живе вона, як сирота, хоча має дві дочки. Першій у спадок переписала будинок, а іншій не дала нічого. В результаті ображена дочка не спілкується з нею. А з донею, яка спадок отримала, — не спілкується сама ж бабця. І це тому що дочка цей будинок вже продала. Словом, клоунада.
Ігор нагодував, надав душ та доступ до інтернету, підзарядив мої пристрої, виправ одяг, дав гостинців у дорогу. То було приємно.
Хлопцеві 37 років, власної сім'ї ще не має. Я запитав:
— А чому ти так довго гуляєш?
— А тому, що я гей, — почув у відповідь.
...Глибока мовчанка.... І тут я розумію, що моя подорож є набагато веселішою, ніж очікував... Уперше, тут у Мербуші я зустрів українського гея із Тернопільщини.
Ігор додає, що своєї орієнтації не приховує:
— Завжди, скільки себе пам'ятаю, мені саме хлопці подобалися. Я таким народився...
— А як до цього ставляться твої родичі, близькі? — запитую я.
— Чудово. З радістю відгуляють на весіллі, аби я нарешті знайшов того, кого шукаю...
У Німеччині, де така позиція є загальноприйнятою, я жодного разу не помічав, щоб люди якось виділялися в цьому плані. Їм немає сенсу щось показувати і доводити, бо тут до геїв та лесбі нікому нема діла, до цього ставляться абсолютно спокійно. Це в Україні сексменшини виходять на вулиці на знак протесту... Не знаю, як вам, а от мені більше подобаються дівчатка.
Ігор є головою громадської організації «Братерство сиріт України». Постійно зі своєю командою допомагає дітям з інтернатів, шукає для них гроші, дарує подарунки, робить для них свято. Впродовж останніх років втілено дуже багато його проектів. Діти задоволені та активно беруть в цьому участь».
