Як пережити емоційне вигорання

Труднощі, пов’язані з цим, – розбудити себе, наповнитись енергією тоді, коли потрібно бути включеним у роботу, дати можливість тілу відпочити, розслабитися в потрібний момент.

Синдром професійного вигорання помітили в минулому столітті, коли люди дуже багато працювали.  Власне, те, що на законодавчому рівні встановлено два вихідних дні на тиждень – це заслуга того, що люди звернули увагу на проблему.

Високий темп життя вимагає від нас рухатися швидше. Рідко коли ми маємо час, щоб добре поїсти чи посидіти в тиші. Це базова комплектація людини, яка хоче чогось досягти для себе, рідних, яка хоче розвиватися, мати якісні результати своєї роботи чи роботи своїх команд.

Коли пора зупинится? Коли стає байдуже, відновлюватися стає дуже важко, губиться розуміння, для чого я це роблю. Коли раптово все дратує і ти безсило плачеш. Розумієш, що щось пішло не так. Коли день лежиш в ліжку і не можеш встати, коли хочеш спати посеред дня. Коли те, що зазвичай допомагає, не діє.

Людина, яка вміє дбати про своє здоров’я, може зробити більше. Коли ми на межі виснаження, то дати собі раду стає важче.  Наші ресурси вичерпуються і робота стає менш продуктивною. На цьому етапі ви, звісно, можете зробити щось яскраве і грандіозне, але не в довготривалій перспективі.

Ресурси людини мають певні обмеження, і прямо впливати на це ми не можемо. Кожні 5-10 років наше життя змінюється. Кризи цих періодів необхідні й закономірні, вони дозволяють нам розвиватися, і щоразу ми мусимо пристосовуватися до обставин, які змінюються.

Тіло каже «стоп»

Панацеї чи профілактики емоційного вигорання не існує, від нього ніхто не застрахований.  Вчіться дослухатися до себе, свого тіла і не допускайте прогресування у складніші етапи. Зазвичай все відбувається так:

1. Втома. Це про зменшення сил у тілі. Фізична втома – відчуття, що тіло «важке», емоційна втома – ви не можете слухати когось, не готові співчувати рідним. В такому стані хочеться бути наодинці і відпочити від того, що втомлює.

Цей стан переживають люди, які ходять на роботу щодня, батьки, які виконують абсолютно альтруїстичну роботу щодня. Це лікується вихідними. Якщо вам достатньо двох днів для того, щоб відновитися, це саме той рівень виснаження, який можна виправити досить легко.

2. Глибокий сум, підвищена дратівливість, дрібні хвороби. Коли ви дуже втомлені, але не можете піти у відпустку, – ви хворієте. Серед літа. Так, коли всі бігають і ходять у футболках, ви сидітимете вдома, бо застуда. Дратівливість на високому рівні, ви зриваєтесь через дрібниці на близьких людей. Внутрішньої напруги так багато, що ви плачете. До речі, вміння плакати дано не всім: якщо вас виховували, як «сильну особистість», то, імовірно, у вас немає внутрішнього права на сльози.

Наші ресурси вичерпуються і робота стає менш продуктивною.

Тіло каже: «Ти не можеш піти у відпустку?! Досить! Я тобі цю відпустку організую». Всі дрібні застуди, які лікуються до тижня, можуть бути в межах другого етапу емоційного вигорання.

Для відновлення важливо розраховувати на місяць «нічогонеробіння», байдикування чи іншої відновлюючої практики. Саме тому за законодавством у нас є два вихідних щотижня і місяць відпустки щороку

3. Тотальне відчуттям втоми, байдужість, втрата чутливості. Назва етапу говорить сама за себе. Для того, щоб очухатися від симптомів треба виділити собі півроку. Ви маєте приділити цей час на внутрішнє відновлення, не бігти так швидко, високо стрибати, ставити над цілі, краще їсти, спати. Вам доведеться виділити цей час. В іншому випадку — організм починає соматизувати і розпочинається етап хвороби. Це вже не буде застуда, яка пройде за тиждень. Наслідки можуть бути набагато гіршими.  Напруги у тілі і психіці надто багато і туди не влазить нічого, крім переживань.

4. Тіло починає здавати. Проявляються хронічні хвороби, зникає бажання жити, немає сил продовжувати працювати. Інший варіант – це коли ми не можемо вийти з професійної ролі і виконуємо її вдома. Виснаження немає, але є професійна деформація, коли вдома ми починаємо жити тим життям, що і на роботі. Наприклад, як психолог я після роботи приходжу і ставлю рефлексивні запитання чоловікові, дітям чи сусідам. Вчителі приходять додому і влаштовують виховні години.

Для відновлення на цьому етапі потрібен рік. Часто люди в цей час кардинально змінюють рід діяльності, беруть творчі відпустки на декілька місяців, а потім знову повертаються. Люди потребують тривалого перезавантаження в часі. Ні, раніше воно не пройде, ви мусите дати собі час, щоб тіло і психіка перезавантажились. У вас має вибудуватись нова система цінностей.

Четвертий етап зустрічається рідко і вкрай важливо взагалі не доводити себе до такого стану.

Як же розрадити себе у цих переживаннях?

1. Задовольнити базові фізіологічні потреби. Їсти, спати, відпочивати та вибудовувати інші фізичні опори. Це банальні, але дуже важливі речі – спати в комфортному місці, де ви розслабляєтесь, а не просто прилягти будь-де. Чи відчуваєте ви себе вдома там, де ночуєте? Відчуття дому має бути з вами незалежно від того, де ви живете, – у власній чи орендованій оселі.

Взагалі, для внутрішнього комфорту важливі опори. Можна опиратися на тіло і дбати про нього, а можна опиратися на філософські цінності, світоглядні переживання. Шукайте те, на що комфортно опиратися саме вам. Добре, якщо опор буде кілька, але якщо вона одна, це теж непогано. Важлива якість.

Після усвідомлення, що наповнює наше життя радістю, постає інше питання: «Хто я? Як це – бути мною? Що означає жити своє життя?»  Добре визначитися зі стилем життя: який темп мені підходить? Десь тут ви знайдете сенс. Зазвичай він приходить сам по собі, ви просто відчуваєте його більш повно. Приділіть цьому трохи часу.

2. Не їсти все підряд. Ні, не пхайте в себе все, що є під рукою! Просто поїсти буде недостатньо. Дотримуйтесь збалансованого харчування. Для чого? Щоб ваше тіло мало матеріал для відновлення. Плануйте графік так, щоб у вас був час на повноцінне харчування. Такі банальні речі, як сон та їжа, надзвичайно важливі, щоб мати внутрішню стійкість.

3. Робити те, що в кайф. Наповніть день чимось, що дозволить вам відчувати любов до життя. Змусьте себе хотіти прожити цей день. У ньому мають бути люди, з якими вам приємно спілкуватись, робота, яку подобається виконувати. Знайдете відповідь на питання, що приносить вам радість, – отримаєте ключик, щоб мати більше любові до стилю вашого життя.