Так вважає наш земляк, народний депутат України Сергій Шевчук...
Так вважає наш земляк, народний депутат України Сергій Шевчук.
Олександр НАГОРНИЙ
— Сергію Володимировичу, ми вже розповідали про розкол в Українській республіканській партії “Собор” і, зокрема, йшлося про звільнення із займаних посад усіх п’ятьох заступників голови, в тому числі й вас. Чому це сталося? — Це період вибору кожного партійця. Більшість делегатів позачергового з’їзду УРП “Собор” цей вибір зробили — і щодо нового лідера партії Героя України Левка Лук’яненка, і щодо стратегії дій у виборчий період, зокрема у блоці Юлії Тимошенко. З’їзд дійсно проходив бурхливо, бо це партія небайдужих, і делегати цього чи іншого форуму самі вирішують, як себе вести: чекати закінчення засідання, дрімаючи, чи відстоювати свої переконання. — Невже в колишніх однопартійців такі різні переконання? — Ні, усі вони є державниками і патріотами, але йдеться про різне бачення стратегії. Прихильники Анатолія Матвієнка переконували, що нашій партії разом з Українською народною партією слід створити нову конфігурацію, так би мовити, “Правицю”. Ми говорили: так, це хороша ідея, але реалізовувати її слід не за місяць до початку виборчої кампанії, бо в результаті замість міцного блоку буде створена, так би мовити, виборча “братська могила”. “Правиця” матиме великий ризик взагалі не подолати виборчий бар’єр. І чи не є це хитрою задумкою тих, хто хотів би, щоб національно свідомі сили залишились поза межами і парламенту, і рад різних рівнів? — Тобто, ви твердите, що проти потенційної “Правиці” уже плетуть інтриги? — Так, є спроби розколоти блок Юлії Тимошенко і відтіснити на периферію політики прихильників Юрія Костенка. — А як же бути із спільними ідеями Майдану? — Я дотримуюсь принципу “двох весел” українського державницького човна. Одне “весло” — у “Нашої України”, і зокрема у Віктора Ющенка, і за нього прагнуть показово взятися представники нової влади і ті, хто демонструє гарячу прихильність до нинішнього Президента. А друге — в блоку Юлії Тимошенко і без нього не обійтися, якщо ми хочемо, щоб рух був поступальним і без вихилясів. Тому ми і пропонуємо дружніше за нього взятися. — І все-таки, Сергію Володимировичу, щодо розколу в партії?.. — Кожен конфлікт має свою механіку: від початкових стадій через пік звинувачень і до мирової угоди. Зараз ми знаходимося в середині. Обидві частини визнають легітимними лише свої структури. Можливо, будуть і судові розгляди. Ну що ж: партія збагатиться навіть таким досвідом. Але попереду інший об’єктивний процес: укрупнення політичних сил і прихід нових лідерів, які зроблять прорив, базуючись на твердих традиціях носіїв української ідеї, в тому числі і представників Української Гельсінської спілки, таких, як Левко Лук’яненко, Олесь Сергієнко і багатьох інших. — Чи не ображаєтесь ви на однопартійців — “соборців” з Волині, котрі, як нам відомо, більшою частиною підтримали Анатолія Матвієнка? — Ні, вони справді не хотіли розколу партії, окрім того, дехто з них є все-таки державним службовцем. — Як сприймати нашим читачам такі різкі рішення Центральної ради УРП “Собор” — про виключення, відсторонення?.. — Сприймати слід суть: більшість делегатів з’їзду визнали це рішення Центральної ради, на яку раптово прийшов Анатолій Матвієнко, нелегітимним. І всі наступні рішення цієї ради — також. Якщо говорити про демократичні принципи, то все ж позицію з’їзду визначають більшість депутатів, які проголосували зовсім за протилежне рішення. Пройшов перший етап позачергового з’їзду, який був скликаний на вимогу старійшин УРП “Собор”. Попереду — другий етап, який остаточно розставить крапки над “і”. — І все-таки уточніть: “Собор” з Юлією Тимошенко за будь-яких обставин? — Партія визначилась більшістю на своєму з’їзді, що вона на наступних парламентських виборах йде в блоці Юлії Тимошенко разом з іншими демократичними силами.