Її продемонстрували делегати обласної партконференції НСНУ, встановивши два рекорди партійного життя області...
Її продемонстрували делегати обласної партконференції НСНУ, встановивши два рекорди партійного життя області.
Володимир ЛИС
Відверто кажучи, не пригадую, щоб останнім часом якась з конференцій обласних партійних організацій тривала майже чотири з половиною години та ще й без перерви. І щоб виступило понад два десятки делегатів. А саме такою стала чергова конференція обласної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна». Бо пристрасті на конференції справді вирували, а бажаючих висловитися не меншало. Всього вісім місяців минуло з часу реєстрації першого осередку НСНУ. А в переддень конференції в партії перебувало вже 6815 волинян. Голова обласної організації «Народного Союзу Наша Україна», заступник голови облдержадміністрації Володимир Карпук у доповіді про стан розбудови своєї обласної організації не приховував задоволення від того, що в партію в області прийшли люди, які є знаковими фігурами, які вирізняються серед інших своєю виваженістю, своїми здобутками. Серед них є депутати всіх рівнів, в тому числі депутати обласної ради, керівники підприємств, організацій, вищих і середніх навчальних закладів, науковці, які мають звання докторів і кандидатів наук. Разом з тим Володимир Георгійович наголосив, що «ми не надаємо перевагу чисельності», не без гумору пригадавши, як недавно на одній з партконференцій іншої партії, де йому довелося побувати, закликали вести до партії родичів і кумів, знайомих і сусідів, підкреслив, що завдання — залучати до партії, яка будується на ідеалах Майдану, людей, споріднених по духу. Він із задоволенням констатував, що до «Нашої України» вступили багато працівників такого промислового гіганта краю, як ЛуАЗ, і провідного вузу — ВДУ імені Лесі Українки. Разом з тим, доповідач заявив, що ніякого адміністративного тиску, ніякого адмінресурсу при формуванні партійних рядів не було, бо ж за чисельністю на Волині НСНУ поступається і «Батьківщині», і УНП, в кожної з яких понад 10 тисяч членів, не кажучи вже про Народну партію, де в області залучено 19 тисяч членів. Цікаві факти навів у співдоповіді голова виконкому обласної організації Микола Буліга. Як виявилося, найчисельніша парторганізація НСНУ в Любомльському районі — 692 члени, трохи менша у Ковельському — 672, Ратнівському — 557, Маневицькому — 527 і навіть в маленькому Шацькому районі — 416, в той час, як у Луцьку лише 325 партійців, а у Володимирі-Волинському — менше сотні. Може тому вже при виборі делегатів на свій другий партз’їзд представники районів запротестували, що пропонується обрати надто багато лучан. А що люди, які зібралися в залі облмуздрамтеатру, не хочуть бути ані статистами, ані слухняними виконавцями чиєїсь волі, що вони справді вже наміцно «заразилися» духом та ідеалами того ж таки Майдану, засвідчили справжні дискусії, які завирували при обговоренні кожного з п’яти питань порядку денного. І як справедливо зауважив голова наглядової ради ЛуАЗу Володимир Гунчик, та звичайна українська людина, яка не належить до жодної партії, яка ще не визначилася з своїми симпатіями напередодні виборів, по-особливому прискіпливо оцінює діяльність партії, яку вже звикають вважати провладною: «Вона дивиться на нас з вами, вона оцінює наші вчинки, звертаючись до нас із своїми турботами, і буде біда, якщо ми не виправдаємо цих надій». На конференції говорилося і про багато невирішених проблем і болячок, які заважають краще жити і рухатися вперед, так, як хотілося б. Голова асоціації фермерів Ківерцівського району Володимир Вінцюк говорив про те, що нова влада не надає належної підтримки і уваги фермерам, які всіма силами підтримували Ющенка на президентських виборах, про те, що існує серед фермерів тенденція шукати опори в інших партіях, і закликав «рухатися назустріч» і «розуміти наші прагнення». Чи не найбільше оплесків зірвав колишній військовослужбовець, полковник запасу Омелян Баранецький, який у дні Помаранчевої революції очолював групу військових, котрі охороняли трибуну на Майдані у Києві. Він заявив, що йому не зрозуміло «чому наша партія оглядається на Президента? Ми не партія, яка потребує підтримки Президента, ми партія, яка повинна допомогти Президенту вирішити всі ті проблеми, які нагромадилися у суспільстві». Пан Баранецький критикував тих, хто ще донедавна підтримував зовсім іншого кандидата — Януковича, а тепер змінив позицію. Чи не найбільше від нього дісталося голові Луцької міської організації НСНУ Миколі Сур’яку, який, на його думку, коли вчена рада ВДУ імені Лесі Українки дружно підтримала тодішнього провладного кандидата, не виявив належної принциповості. До честі Миколи Володимировича, взявши потім слово, він виступив доволі самокритично, хоча були і слова з трибуни на його захист, заявив, що відмовляється бути делегатом на з’їзд партії і запропонував замість себе обрати саме Омеляна Баранецького, що й було зроблено. Багато на конференції говорилося саме про кадрову політику у партії і обласній партійній організації, про якісний склад партії. У своєрідну дискусію з представниками молодого її крила, членами оргкомітету по створенню «Молодіжного Народного союзу Наша Україна» Сергієм Адамчуком і Андрієм Бокочем вступив голова облдержадміністрації, член ради облорганізації НСНУ Володимир Бондар. Молоді «нашоукраїнці» говорили про неувагу саме до їхніх ровесників, про те, що необхідно сміливіше висувати на керівні посади представників молодої генерації. Володимир Налькович нагадав, що самому голові облдержадміністрації — 37 років, одному з його заступників — близько 35, багато молодих на інших відповідальних посадах. — Не треба чекати, доки партія, влада йтимуть на контакт з вами, — сказав Володимир Бондар. — Йдіть самі з партією, її керівниками, з владою на контакти, бо ж ви є партія, не будьте лише опонентами владі, пропонуйте владі свої ідеї, пропонуйте людей, які є професіоналами своєї справи. Тільки так, коли ми перестанемо сподіватися, що хтось, в тому числі і влада, зробить за нас, ми можемо змінити цю державу, зробити такою, про яку ми мріємо. Прикметно, що багато з виступаючих наголошували — досі вони не перебували у жодній із партій, а вибрали «Нашу Україну», бо повірили, що саме вона може втілювати в життя те, що виводило їх на Майдан і майдани у волинських містах і селах. І видно було, що їм справді болить те, що не вдається робити так, як задумано, що не завжди є зрозумілими кроки нової влади, тієї влади, яку вони хотіли б вважати своєю. І своєрідним віддзеркаленням цих настроїв стало звернення учасників обласної конференції до ради партії, прийняте в результаті теж доволі гострої зацікавленої дискусії. Багато говорилося на конференції і про майбутні парламентські вибори та вибори до місцевих рад. У доповіді про формат участі партії у виборах та критерії формування списків кандидатів до рад усіх рівнів Володимир Карпук заявив, що до таких списків не будуть включені ті, які приходять з однією умовою, аби їх включили до списку, адже зрозуміло, що така людина буде працювати насамперед на себе. Доповідач проінформував про перемовини, які ведуться з Партією промисловців і підприємців України, УНП, про те, що виявила бажання приєднатися до майбутнього блоку Ліберальна партія. А ось те, що вже цілком реальним і надійним партнером НСНУ у майбутньому блоці буде Народний рух України, засвідчив зважений, діловий і навіть філософський виступ голови крайової організації НРУ, заступника гролови обласної ради Володимира Банади. Зазначимо наостанок, що навіть при довиборах кількох членів ради обласної організації і контрольно-ревізійної комісії делегати вкрай доскіпливо підходили до кожної кандидатури. А при виборі делегатів на з’їзд НСНУ із запропонованого списку було вирішено не вибирати тих, хто відсутній.
