Ентузіасти ткацької майстерні “Серпанок” взялися відродити для сучасників давній український одяг.
Як одягалися камінь-каширські панянки понад 100 років тому?
Ентузіасти відродили святковий жіночий стрій, що носили на Камінь-Каширщині наприкінці ХІХ – початку ХХ століття
Мода на автентику шириться серед українців на хвилі патріотичного піднесення. Вишиті сорочки, сукні – лише невеличка частина речей, котрі останнім часом знову повернулися до вжитку.
У пошуках неординарного образу вітчизняні красуні йдуть далі та відкривають прабабусині скрині-сховки, аби відшукати там якусь давно забуту, але часто унікальну вдяганку.
Мистецтвознавці пояснюють такий інтерес до старовини покликом крові предків, адже у цих речах захована часточка їхньої душі.
Красуні відкривають прабабусині скрині-сховки, аби відшукати там якусь давно забуту, але часто унікальну вдяганку.
На Рівненщині ентузіасти ткацької майстерні “Серпанок” взялися відродити для сучасників давній український одяг.
Стараннями майстрів тепер кожен може на власні очі побачити, як виглядав, скажімо, святковий жіночий стрій, що носили камінь-каширські панянки наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.
При створенні костюму послуговувалися зразками із музейних фондів. Він складається із сорочки, спідниці, фартуха, хустини і крайки з китицями.
Олександр ПРИЙМАК.
