«Обстрілюють системно і кожного дня»

«За минулу добу в районі проведення операції Об’єднаних сил вісім військовослужбовців отримали поранення різного ступеня важкості, один військовий загинув», – ведуча на радіо читає ранкові новини. Про це йдеться на сторінці  благодійного фонду "Повернись живим".

В машині – тиша. Якби у ній їхали цивільні, ніхто би не звернув увагу на звичний за останні п’ять років  текст з приймача. Але в авто – військові. Вони уважно слухають та качають головами. Ми їдемо на позицію, де обстріл був всього декілька годин тому – о 07:10 ранку, й не встиг потрапити у ранкове зведення Прес-центру ООС. 

«Б’ють прицільно, щоб знищити наші укріплення»

– Зламали мені прапор, скоти, – говорить військовий 14-ї ОМБр на псевдо Тихий, ведучи нас по позиції.

Він показує наслідки від ворожих «подарунків» – вирви від мін, які лягали дуже щільно, нерозірвані снаряди, що вп’ялися у асфальт траси. Колись по ній часто їздили машини, тепер це – передній край фронту. Ще у 2015 році на цій ділянці в районі Бахмутської траси йшли важкі бої. Про це досі нагадують старі закинуті позиції та встановлені пам’ятні знаки загиблим.

На щастя, під час ранкового обстрілу ніхто з бійців не постраждав. Але міни – яких на позицію лягло понад 40 – все ж наробили шкоди. Тому за кілька годин після військові відновлюють те, у що влучили снаряди противника.

– Зазвичай ворог відкриває вогонь рано вранці, годині о четвертій. Але сьогодні вони вирішили відпрацювати пізніше – о сьомій, коли всі вже прокинулися, вийшли з бліндажів, – пояснює Тихий.

Один з бійців – колишній голова районної ради на Волині, а вже шостий рік військовослужбовець ЗСУ – на псевдо Весна розповідає, що обстріли їхньої позиції відбуваються постійно, незважаючи на так званий режим тиші.

На цій ділянці фронту в Луганській області не йдеться про розведення військ. Проте й так зване «хлібне перемир’я» не перейшло у «шкільне». Ворог щоденно вдається до обстрілів позицій українських військових по всій ділянці, за яку відповідальна бригада. Вогонь з боку противника радше провокативний – окупанти очікують, що наші бійці стрілятимуть у відповідь. Українські воїни намагаються не піддаватися. Подекуди до ворога тут – всього кількасот метрів.

Один з бійців – колишній голова районної ради на Волині, а вже шостий рік військовослужбовець ЗСУ – на псевдо Весна розповідає, що обстріли їхньої позиції відбуваються постійно, незважаючи на так званий режим тиші. За роки служби, говорить воїн, він пережив вже не одне хибне перемир’я.

– Так, у новинах все виглядає красиво, наче противник дотримується Мінських угод. А насправді буквально 3-4 години тому з тої сторони найманці здійснили досить прицільний обстріл наших позицій. І, якщо раніше противник застосовував стрілкову зброю, то сьогодні гатили з важкого озброєння, зокрема, мінометів 82-го калібру й заборонених Мінськими угодами мінометів 120-го. Сьогодні нам на позицію прилетіло понад 40 мін. Обстріл потужний і системний, який має на меті знищити наш побут, наші укріплення. Спочатку вони запускають безпілотник, і тоді ми вже знаємо, що зараз буде обстріл. Насправді, обстрілюють кожного дня, як на роботі. Поруч також стоять інші підрозділи, але сьогодні ворог змістився на нас. Якщо раніше ми знали, що прицільно б’ють тільки росіяни, то за п’ять років війни цьому навчилися й їхні найманці.

За словами військових, так зване «перемир’я» ворог використовує для того, щоб перегрупувати сили та укріпитися

– Якщо хтось на мирній території каже, що їм набридла війна, то я хочу, щоб вони хоча би на день приїхали сюди і побули у тих умовах, в яких буваємо ми. Скоро почнеться болото, опаде листя, і воювати стане складніше, – каже Весна. – Але будьте впевнені, що ми здатні захистити свою державу, свою країну. Хай би як вони нас не лякали, ми завжди готові дати відсіч. Тому що війна в Україні закінчиться лише коли ми візьмемо під контроль всю свою територію. Прикро тільки, що ми, дотримуючись Мінських угод, знаходячись на своїй території, стримуємо невідомо кого.

Юлія ВОРОНА.