А мені за ці квіточки не соромно!

Андрій Линдюк пише: "На сесії районної ради одна депутатка (не буду називати її прізвище, бо не суть в прізвищі, відчуваю, що в районі багато хто так думає) щодо мене сказала: "От якби Ви 5 років не квіточки у школах малювали, а займались роботою...", а інший депутат (директор школи) виголошував депутатський запит з наступним текстом: "Враховуючи, що в останні роки для шкіл закуплено дуже багато матеріальних цінностей, тому прошу..."

За 4 з половиною роки ми в районі придбали житла дітям-сиротам в два рази більше, ніж за попередні 25 років.

От сиджу і думаю, а таки дійсно, мало хто помітив, що за 4 з половиною роки ми в районі придбали житла дітям-сиротам в два рази більше, ніж за попередні 25 років. Придбали таке обладнання для лікарні, якого чекали десятки років. Закупили для шкіл всього більше, ніж за всі попередні роки.

Створено ЦНАП, ІРЦ, відділення гемодіалізу в лікарні. Виграли грандові проекти і залучили в район європейських коштів в 10 разів більше ніж попередні 25 років ну і т.д. Список можна дууууже довго продовжувати.
До речі, так між іншим, ця депутатка до 2015 року понад 15 років займала керівні посади в районі, а зараз стала "великим експертом і фахівцем". Ну що ж, квіточки так квіточки. А мені за ці квіточки не соромно)))

P.S. На фото: ось так робиться одна з "квіточок" біля с. Гута-Лісівська, яку ніяк дехто не може, або точніше не хоче побачити.