Наш відомий земляк Антон Бутейко, буваючи у справах в регіоні, ніколи не обминає редакцію «Волині». Пригадується, що перед від’їздом в США, а згодом — в Румунію в ранзі Повноважного і Надзвичайного Посла нашої держави він знаходив час, щоб зустрітись з творчим колективом. Ось і тепер перший заступник міністра закордонних справ, заступник голови Української народної партії Антон Бутейко відповів на «гарячі» запитання, які викликають підвищений інтерес у наших читачів...
Наш відомий земляк Антон Бутейко, буваючи у справах в регіоні, ніколи не обминає редакцію «Волині». Пригадується, що перед від’їздом в США, а згодом — в Румунію в ранзі Повноважного і Надзвичайного Посла нашої держави він знаходив час, щоб зустрітись з творчим колективом. Ось і тепер перший заступник міністра закордонних справ, заступник голови Української народної партії Антон Бутейко відповів на «гарячі» запитання, які викликають підвищений інтерес у наших читачів.
Олександр НАГОРНИЙ
— Антоне Денисовичу, які перспективи України щодо вступу в Європейський Союз? Зокрема, виникають великі сумніви щодо готовності нашої економіки. — Я вважаю, що український народ давно готовий до входження в Європу. Люди продемонстрували на Майдані, що хочуть жити за правилами демократії, свободи, захисту прав людини і верховенства права. Якраз навколо цих цінностей об’єднуються народи, що творять ЄС і НАТО. Так, з урахуванням стану економіки, Україна поки що не готова до вступу в ЄС. Ніхто нас там не очікуватиме, якщо економіка не буде реформована, тобто не буде конкурентоздатна на ринках ЄС. Кандидат до вступу в ЄС повинен здійснити реформи в усіх галузях свого життя, в тому числі в економіці, екології, щоб вони відповідали стандартам більшості країн. Це тривалий процес — можливо, 10—12 років. Але в цьому напрямку треба діяти щоденно. — Скажіть, будь ласка, що тоді буде розглядатися на саміті ЄС — Україна, котрий, як оголошено, відбудеться 1 грудня? — На саміті в Києві буде розглядатися весь комплекс питань відносин України з ЄС. Нас найбільш цікавитимуть ті, що пов’язані із визнанням статусу України як країни з ринковою економікою, спрощенням візового режиму для громадян України, перспективами створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, конкретні договори щодо енергетики, зв’язку та інше. Це відбуватиметься на найвищому рівні за участю президента ЄС, глави уряду головуючої держави — Великобританії та інших високих посадовців. Від України в саміті братиме участь Президент, міністри закордонних справ, економіки, юстиції... — Чи доцільно нам вступати в НАТО? Чи готові наші Збройні сили до такого наддержавного Союзу? — Проросійські політики готові кістьми лягти, аби не допустити цього процесу. Відомо, що і соціологічні опитування показують низький рівень підтримки в суспільстві такого Альянсу. НАТО у змаганні з комуністичною системою продемонструвала свою ефективність і живучість. Членство України в Альянсі може забезпечити найоптимальніший варіант безпеки внутрішнього розвитку. У НАТО держава вступає із своїми власними Збройними силами. Наприклад, Польща має гармати, танки, інше озброєння, яке вироблялося в Радянському Союзі. Питання стоїть лише про сумісність засобів зв’язку, коли виникне, не дай Бог, яка потреба у спільних діях. Якщо будемо в НАТО, ми створимо мобільні Збройні сили — 120—130 тисяч солдатів та офіцерів, а не 285, як маємо зараз. Вони будуть створені на добровільній основі і особовий склад матиме достойні умови життя і не думатиме, як вижити. Ось, наприклад, в Україні ще з радянських часів закладено положення про необхідність мати близько семи мільйонів резервістів. У районних комісаріатах вони стоять на обліку, який веде кілька десятків тисяч працівників. Ось така «армія» задіяна на абсолютно непотрібній ділянці роботи. Отож, приведення армії до стандартів НАТО означає також усунення подібних абсурдів. При вступі в НАТО кошти витрачатимуться раціонально, а не на утримання тих структур, які нікому не потрібні. — Чи не постраждає при цьому наш військово-промисловий комплекс? — Так, буде конкуренція. Але це означає, що навіть при підготовці до вступу в НАТО наші підприємства військово-промислового комплексу матимуть доступ на великий ринок продажу озброєнь і обладнання держав НАТО. У свій час, коли йшлося про контракт танків для Пакистану, ми змогли стати переможцями в конкуренції із росіянами, західними компаніями. Тож і тепер ця галузь буде конкурентоздатна на ринку НАТО, а це додаткові робочі місця. Ось у Харкові є фізико-технічний інститут, в якому задіяно спільний проект України—НАТО—«Циклотрон». Він фінансується НАТО. Директор цього інституту, який у свій час працював над розщепленням ядра і створенням першої атомної бомби, співпрацює з НАТО, бо це вигідно. — Які ваші прогнози щодо строків вступу в НАТО, в Світову організацію торгівлі, отримання статусу країни з ринковою економікою? — Міністерство закордонних справ активно працює, щоб ми стали членами СОТ уже в цьому році. Але це в першу чергу залежить від Верховної Ради. Якщо вона буде приймати ті закони, котрі захищатимуть нашого виробника і одночасно відповідатимуть вимогам СОТ, то ми це спільно зробимо. Я горджуся, що мені вдалося як одному з керівників європейського напрямку в Міністерстві забезпечити те, що дає нам можливість до 1 грудня ц.р. отримати статус країни з ринковою економікою. Це дасть змогу нам зекономити мільярди доларів у торгівлі. Я також пишаюсь тим, що причетний до вирішення проблеми спрощеного візового режиму для громадян України — вперше за 14 років вдалося переконати в цьому ЄС. У цьому році нам вдалося переконати США зняти сумнозвісну вимогу закону „Джексона-Веніка”. Звісно, в першу чергу це заслуга українського народу, який продемонстрував вірність демократичним цінностям. — Антоне Денисовичу, питання, які усіх хвилюють: як можуть позначитися на результатах парламентських виборів заяви влади щодо вступу в НАТО, оскільки переважно на Сході це бажання не сприймається? — Я переконаний, що правду народу треба доносити щоденно. Адже про НАТО говорили лише як про агресивний блок, який хоче нас завоювати. Якщо раніше Кучма підписував таємний циркуляр, згідно з яким органам державної влади і провладним ЗМІ заборонялося використовувати навіть словосполучення — можливість вступу України в НАТО — і режимом велась відповідно антинатівська пропаганда, то, звичайно, нам потрібно тепер надолужити прогаяне і розповідати правду про перспективи і позитиви цього кроку в Європу. Треба говорити про конкретні речі. Коли в Закарпатті була повінь, на допомогу прийшло НАТО. Коли в Харкові вийшов з ладу каналізаційний колектор і становище було катастрофічне — так само допомагало НАТО. У Богданівці рвуться снаряди і міни, накопичені на випадок третьої світової війни, і НАТО створює трастовий фонд та виділяє мільйони доларів для знищення цього арсеналу. Тепер поглянемо, що робить Росія. Росіяни мають місію при НАТО, представників індустрії озброєнь. Вони запрошують російських підприємців, аби ті брали участь у тендерах на співпрацю з натовськими фірмами. А нас російська пропаганда залякує агресією з боку НАТО та економічними санкціями. До речі, якщо ми вступимо до СОТ, то Росія буде зобов’язана продавати газ за тією ціною, що і своїм підприємцям. Про російський газ складено міфи. Запам’ятайте: Україна в Росії газ не купує. Наша держава закуповує газ у Туркменистані. Російський газ до нас надходить в рахунок оплати транспортування через Україну мільярдів кубометрів — в Європу, тим же членам НАТО. — І, нарешті, про те, що хвилює наших селян: чи не приведе зближення з ЄС до повного занепаду агропромислового виробництва? — Ви, мабуть, знаєте, які були страхи у польських виробників. А тепер, виявляється, що вони продають свою продукцію не за варшавськими цінами, а брюссельськими. Отримують дотації із сільськогосподарського фонду. І хоча ця допомога становить лише 25 відсотків від тих дотацій, які отримує французький фермер, але це все одно значне підвищення добробуту. Хоча проблем вистачає. Підготовка до вступу в ЄС стимулюватиме наших виробників. Але треба до цього готуватися. Я хочу ось на чому наголосити: на жаль, мати таку застарілу консервативну систему є винятково вигідним для невеличкої групи людей, які роблять свої мільярдні статки за короткий проміжок часу. Непрозора тіньова економіка дає змогу надмірно експлуатувати український народ. Тому зацікавлені в цьому люди й розповсюджують різні міфи і всіляко перешкоджають зближенню України з ЄС і НАТО. Ось ми домовляємося з європейським інвестиційним банком про те, що він дає нам кредити з відсотками 5,13 річних на 20 років для того, щоб наші підприємці, органи місцевого самоврядування, регіональна влада використовували кошти під різні проекти. Контрольована старими силами Верховна Рада «зарізала» цю угоду. Інший приклад: ми домовилися, щоб нашу транспортну авіацію використовували для цілей НАТО, наприклад, для перевезення вантажів - допомоги Пакистану, що потерпів від землетрусу. Наші законодавці «завалили» і цю прибуткову угоду. Тому на наступних виборах треба обирати до влади сучасних національно мислячих людей, зорієнтованих на європейський спосіб життя, на захист українських цінностей.
