“Круглий стіл” із такою назвою організував у Луцьку громадський комітет “Захист конституційних прав”, створений 12-а громадськими організаціями та правозахисниками...
“Круглий стіл” із такою назвою організував у Луцьку громадський комітет “Захист конституційних прав”, створений 12-а громадськими організаціями та правозахисниками.
Олександр ПИРОЖИК
Реорганізувати судочинство в незалежній Україні намагались уже тричі, за 14 років було розроблено кілька концепцій судово-правової реформи, проте жодна з них досі не реалізована. На думку голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, члена Вищої ради юстиції Сергія Сафулька, причина цього очевидна: законодавча та виконавча гілки влади намагаються зберегти за собою можливості впливу на суд. Чинників такого впливу дуже багато, починаючи з матеріально-побутових і завершуючи політичними, тобто призначення суддів Президентом та обрання їх безстроково у стінах парламенту. Саме питання виборності суддів найбільше й дискутувалося під час “круглого столу”, в якому окрім фахівців узяли участь представники ряду політичних партій. Тон розмові задав лідер громадського комітету “Захист конституційних прав” Микола Нікітюк. На його думку, судова влада в Україні сьогодні не підконтрольна суспільству, участь народу в ній свідомо гальмується. Піднята проблема, вважає пан Нікітюк, має бути винесена на партійні з’їзди і піддана публічній дискусії. Голова Апеляційного суду області Петро Філюк уточнив, що безстрокове обрання суддів не означає, що вони обираються “довічно”. Законом передбачено 9 пунктів, згідно з якими суддя може бути звільнений достроково, хоча на практиці таке зустрічається вкрай рідко. На його думку, безстрокове обрання суддів має залишитися, але вимоги до тих, хто претендує на такий статус, значно зрости. Паралельно треба забезпечити й участь народу у здійсненні правосуддя. Але спершу слід на законодавчому рівні виробити механізм залучення громади до обрання суддів. Начальник обласного управління юстиції Василь Губик вбачає проблему вітчизняного судочинства в тому, що судова система в Україні виробила в собі ознаки корпоративності, перетворилась у своєрідний замкнутий клан, систему, яка навіть має відомчі учбові заклади. Цю корпоративність судів треба зламати, суди повинні бути відкритими для кожного громадянина. На переконання пана Губика, судді міської та районної ланки мають бути однозначно виборні. Треба також повернути практику виїзних судів на місця резонансних злочинів, щоб судді виїжджали в конкретні населені пункти і вершили там правосуддя. Колись це давало значний профілактичний ефект: люди наочно переконувалися, що злочин не залишається безкарним. Про фактичну закритість судів для народу багато говорив, називаючи конкретні приклади, і адвокат Сергій Сафулько. Апеляційна та касаційні інстанції на сьогодні мають урізані функції, до того ж, вони закриті для більшості громадян. Для прикладу, рішення Верховного Суду України сьогодні можуть виноситися “заочно” для сторін судового процесу. Водночас він наголосив на тому, що суспільство має забезпечити суддям належні умови для здійснення правосуддя. — Коли ми вимагаємо від правосуддя дуже багато, суспільство має подбати про те, щоб забезпечити його можливостями, — деталізував Сергій Федорович. — На сьогодні таких можливостей немає. Тому, якщо говорити про виборність суддів, слід зробити так, щоб виборний суддя не був залежним від ряду факторів, насамперед психологічно. Суспільство мусить виробити такі гарантії, за яких би суддя, котрий чесно й добросовісно ставився до своєї професійної діяльності, мав упевненість у тому, що його шанси бути обраним на наступний строк були цілком реальні, і це не залежало, наприклад, від голови облдержадміністрації... Щодо участі громадськості у судових процесах, то донедавна судові справи за наявності народних засідателів слухалися лише в апеляційній інстанції. З 1 вересня ц.р. за участю народних засідателів слухаються і певні категорії справ у судах першої інстанції. Так, у Луцькому міськрайонному суді на сьогодні вже є 190 народних засідателів. Про це повідомив учасників “круглого столу” голова суду Леонід Міліщук. Отож, на його думку, процес пішов: у цих питаннях суспільство поступово, але неухильно рухається в потрібному напрямку.
