«Ми здатні за «почерком» визначити противника, звідки він працює – з Ростова, Донецька, Луганська чи Севастополя», – розповів генерал-лейтенант Луньов.
Там, де гартуються «сталеві»
Лише 10–15% від усієї кількості претендентів проходять курс кваліфікаційної підготовки інструкторів Сил спеціальних операцій (так званий Q-Course), щоб після нього потрапити у підрозділи ССО – наймолодшої складової Збройних сил України. Відбір, або, як тут його найчастіше називають, «селекція», суворий. Не менш суворою є підготовка «сталевих воїнів», яка впродовж місяців триває в навчально-тренувальному центрі на Житомирщині
На в’їзді на полігон навчально-тренувального центру Сил спеціальних операцій – стела з висловом латиною Amat Victoria Curam. Твердження, що «Перемога любить старанність (інколи перекладають «перемога любить підготовку» – ред.)», знавці давньоримської історії приписують поетові часів Цицерона і Юлія Цезаря – Гаю Валерію Катуллі, пише Радіо Свобода.
Не кількістю, а якістю
У наметах, що на полігоні, в будь-яку пору року живуть і навчаються курсанти чергового – нині вже дев’ятого – кваліфікаційного курсу. Всі 7 місяців проходження Q-курсу в них немає ані військових звань (серед них є як молоді лейтенанти – щойно після випуску з вишів, так і досвідчені ветерани АТО й ООС), ані імен з прізвищами. Правила для усіх однакові, а на однострої лише порядкові номери.
У будь-який момент із курсу можна вийти. За власним бажанням, не витримавши навантаження, але частіше тому, що не впорався з тим або іншим навчальним завданням. Щоправда, найбільш впертих і мотивованих тимчасова поразка не зупиняє – вони повертаються на наступний курс заради того, щоб стати воїнами ССО.
Був випадок, згадують у центрі, коли військовослужбовець зламав ногу за кілька днів до останнього етапу Q-курсу, але все одно вийшов на фінальний марш-кидок.
«Ми здатні за «почерком» визначити противника, звідки він працює – з Ростова, Донецька, Луганська чи Севастополя», – розповів генерал-лейтенант Луньов.
Я поспілкувалась із одним із офіцерів, який стояв біля витоків впровадження Q-курсу в навчально-тренувальному центрі Сил спецоперацій. (Радіо Свобода зберігає конфіденційність щодо імен та військових звань співрозмовників через специфіку їхньої служби у ССО – ред.).
Він розповідає: «Створюючи та відпрацьовуючи Q-Course, ми взяли за основу його американський аналог. Той, що американці проводять вже понад півстоліття, той, на розвиток якого працюють чимало фахівців, витрачаються величезні ресурси. Порівняно із ними, умови на нашому курсі – більш спартанські. Але оскільки мета у наших курсів однакова – виконувати військові завдання в нешаблонні способи – намагаємось наблизитись до американського прототипу».
Цей офіцер українських ССО знає, про що каже: кілька років тому він пройшов тренувальний курс підготовки американських спецпризначенців.
Командна робота
Майже повне уявлення про те, як рекрути Сил спеціальних операцій України проходять селекцію, дає документальний фільм «Гарт сталевих». «На відбірковому етапі обов’язково працюють психологи, психофізіологи. Через низку тестів оцінюємо рівень стресостійкості, за допомогою психологічних ігор, особистого спілкування – лідерські якості кожного, вміння працювати в команді», – розповіла офіцер-психолог навчально-тренувального центру ССО.
Для бійця ССО важливіше бути лідером чи людиною команди? «Однозначно найголовнішим є вміння працювати у групі. Якщо виникла стресова ситуація, а один з групи перелякався (ми як психологи розповідаємо, що таке часто буває, і це нормальна реакція), інші мають знати, як діяти. Взагалі існує система психологічної підготовки воїна до ведення бою. І чим більше у нього під час проходження курсу практичних вправ – від метання гранат до роботи в змодельованому містечку, – тим меншим буде рівень стресу в реальних бойових умовах», – каже офіцер-психолог.
У будівлях, відомих професіоналам під назвою Kill House, змодельована обстановка житлового або офісного приміщення. Там бійці відпрацьовують навички штурму, огляду, зачищення, звільнення заручників. Вдень і вночі працює система відеоконтролю – інструктор в реальному часі відстежує навчальні дії бійців.
«Кілл-хаусів» такого рівня, як у навчально-тренувальному центрі ССО, у Збройних силах України раніше не було. Цей, як і «ситуаційне містечко» – модель міста з будинками, вулицями і перехрестями, – українським спецпризначенцям допомагали створювати іноземні партнери.
