Майже три з половиною тисячі гривень доведеться заплатити чоловікові за незаконнийвилов цих звірів...
Майже три з половиною тисячі гривень доведеться заплатити чоловікові за незаконнийвилов цих звірів.
Катерина ЗУБЧУК
Спеціалісти державного управління екоресурсів у Волинській області проводили нещодавно у Горохівському районі рейд з метою виявлення браконьєрського промислу на ондатр. І ось у селі Гумнище, у заплаві Хрінниківського водосховища був затриманий чоловік на місці вилову хутрового звірка капканами. Ним виявився Володимир Сич з села Хрінники Демидівського району сусідньої Рівненщини. Він займався незаконним добуванням ондатр без дозволу на спеціальне користування об’єктами тваринного світу і завдав державному мисливському фонду шкоду на суму 3400 гривень... З цих не дуже симпатичних хутрових звірків виходять досить гарні шапки (в народі їх називають “пижикові”). Ондатри були у свій час завезені в Радянський Союз з Америки, як і американські норки, єнотовидні собаки. Нагадаємо, що Радянський Союз поставляв хутро в Європу, і воно там дуже цінувалося. Саме хутро, як і чорна ікра, мінялися стопроцентно за чисте золото. Всі ці завезені звірки добре прижилися в нас в Україні, зокрема й на Волині. На даний час, наприклад, американська норка витіснила майже всюди європейську, і тому європейська норка потрапила в «Червону книгу». Щодо ондатри, то вона сьогодні заселила болота, канави меліорації. — У свій час, — розповідає екологічний інспектор державного управління екоресурсів у Волинській області Володимир Граковський, — коли була особлива мода на “пижикові” шапки і багато людей кинулись на добування ондатри, то ці хутрові звірки почали пропадати. Тепер мода на такі шапки минула, і ондатра досить успішно розводиться. Те, що ми натрапили на чоловіка, який знімав вранці нічний “улов”, — десять ондатр з восьми капканів,— свідчить саме про це. До речі, варто сісти на моторний човен і пливти по Хрінниківському водосховищу й можна побачити буквально через кожні сто метрів “хатки” ондатр по всьому болоту. Остерігатися цим хутровим звіркам треба не лише людей. На них полюють лунь болотний, сови (звичайна і болотна), норки, видри. Держава завжди йде назустріч тим, хто хоче на законних підставах виловлювати ондатр, навіть займатись підприємницькою діяльністю. Такі люди можуть взяти дозвіл на розведення ондатри у напіввільних умовах. — Для цього треба подати заявку у мисливське господарство, — розповідає Володимир Граковський. — За дозволом управління екоресурсів їм відловлять декілька ондатр. Підкреслю, що цього звірка можна розводити тільки у напіввільних умовах. Тобто в ставку. Якщо ж він житиме у вольєрі, клітці, то хутро не відповідатиме стандартам. І на природній водоймі можна теж займатись промислом — для цього взяти ліцензію, а з нею і відповідні обов’язки на себе. Тобто займатись не лише відловом ондатри, а й, вкладаючи якісь кошти, підгодовувати звірків, охороняти їх. А оскільки більшість людей не хочуть зв’язуватись з офіційним промислом (вважаючи, що краще робити це підпільно і ні перед ким не звітувати), то й процвітає браконьєрство. За шкірку ондатри браконьєри беруть гривень по десять, продаючи їх майстрам, які шиють шапки. Знаючи цю таксу, неважко уявити в який “зарібок” вскочив згаданий вже Володимир Сич. Йому доведеться відшкодувати вартість кожного звірка, а вона, за розрахунками екологів, вже не десять гривень, а 340! І ця сума буде, як запевняє екологічний інспектор, стягнена. Адже матеріали передано в суд. Після відповідного рішення — слово за судовим виконавцем. Управління екоресурсів у свою чергу зацікавлене довести справу до кінця, щоб іншим браконьєрам не хотілось нищити ондатр.