Волиняни та, зрештою, й весь західний регіон України зараз споживають газ, який був закачаний у вітчизняні газосховища ще влітку минулого року...
Ярослав ГАВРИЛЮК
Волиняни та, зрештою, й весь західний регіон України зараз споживають газ, який був закачаний у вітчизняні газосховища ще влітку минулого року.
Тут треба зазначити, що торік лише по одному “Львівтрансгазу” його закачали на 4-5 мільярдів кубометрів менше до відповідного періоду попереднього року. При наявних у нас можливостях, звичайно, можна було збільшити кількість “блакитного” палива, однак “забракло” ресурсів зі сторони російського “Газпрому”, який уже тоді ніби готувався до “газової війни”. Урядом встановлені тверді ліміти, поставлено завдання вже зараз зменшити споживання газу по Волинській області на 10 відсотків для всіх видів споживачів, при цьому забезпечити високий рівень проплати за його використання і транспортування. Як твердить начальник Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, депутат обласної ради Ярослав Дубась, для населення та системи теплокомуненергетики доведені ліміти є вкрай недостатніми. - На нас покладено обов’язки по транспортуванню палива до споживачів, – говорить він. – Ресурсами газу ми не володіємо. Цю функцію виконує дочірня компанія НАК “Нафтогаз України”, яка має назву – “Газ України”. На Волині її представляє Богдан Карачевський. Хоча через область проходять магістральні газопроводи високого тиску, якими газ “йде” до країн Західної Європи та у вітчизняні підземні сховища, що розташовані на Львівщині. Газокомпресорна станція біля Ковеля, функції якої полягають у тому, щоб прокачувати великі обсяги, зараз не працює, бо газу не поставляє Російська Федерація. Втім, станція може запрацювати на повну потужність. За неофіційною інформацією, наші північні сусіди розглядають найближчий шлях по транспортуванню свого палива до Європи територією України – із Кобрина (Білорусь) через Волинську та Львівську області. Як буде на практиці – покаже час. А на сьогоднішній день перед вітчизняними підприємствами теплокомуненергетики та бюджетними організаціями є надзвичайно важливе завдання – закупити газ. - Маючи нагоду, хочу зауважити, що понадлімітне споживання газу розцінюється як крадіжка, бо використані ресурси є неоплаченими, – каже Ярослав Дубась. Контроль за дотриманням лімітної дисципліни покладено на ВАТ “Волиньгаз”. Згідно із наказом Державного комітету України по нафті і газу від 1 листопада 1994 року при перевитратах добової норми відбору природного газу газозбутовою організацією понад обумовлені договором обсяги газопостачальній організації надається право здійснювати примусове обмеження подавання палива до встановленого добового обсягу через 24 години з часу попередження, а щодо споживача – через 6 годин. Керівники підприємств та організацій, які допустили перевитрати добової норми відбору “блакитного” палива, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із чинним законодавством. Втім, контроль за споживанням газу здійснюється недостатній. Перевитрати населенням доведених добових лімітів, скажімо, на 2 січня 2006 року по нашій області становили 195 тисяч кубометрів. Що стосується Локачинського газового родовища, яке почало функціонувати наприкінці 90-х років і на яке дехто покладає надії, то Ярослав Дубась сказав: - Це родовище не є потужним і має можливість забезпечити природним газом хіба що Локачинський район. За офіційними даними, наприклад, 2 січня видобуток по цьому родовищу становив 43 тисячі кубометрів газу, а Волинська область споживає за добу в межах 3 мільйонів кубометрів. Як би не було важко, але, за нашими підрахунками, природного газу для всіх категорій споживачів області на зимовий період повинно вистачити.
