Болить!
Волинянка написала вірш у пам’ять про жертв збитого в Ірані українського «Боїнга»
Поетичні рядки ківерцівського майстра слова Людмили Костюк викликала невимовна трагедія, що сколихнула світ
КОЛЯДКА ЯНГОЛІВ…
А нині бездоріжжя воза тягне.
Екстази відчаю, скорбот.
Різдвяна ніч
Уже для них остання...
А світ завмер в обвугленім чеканні.
І мліють пошматовані жалІ,
Чиїсь надії не розквітлих весен,
Осінній сум й засніжена зима...
Вже поза прОстором, та ще у часі...
В жалОбі сонце...
І тебе нема...
Колядка Янголів...
Нехай життя воскресне!
Людмила КОСТЮК.
9.01.2020.
Ці поетичні рядки ківерцівського майстра слова Людмили Костюк, викликані невимовною трагедією, що сколихнула світ. У них вилилися її почуття болю і скорботи за тим, що сталося. Ця «Колядка Янголів…», коли в жалобі навіть сонце, і зимовий день, що радував не снігом, а оплаканий таки дощем, – вияв почуттів скорботи людини і природи. Це – щирі співчуття рідним і близьким, загиблих в авіакатастрофі в Ірані, з-поміж яких 11 українців… І бортпровідниця волинянка Юлія Сологуб із Нововолинська… Професійний екіпаж тепер у безповоротному польоті у вічність…
Це – щирі співчуття рідним і близьким, загиблих в авіакатастрофі в Ірані, з-поміж яких 11 українців…
Як треба дорожити кожним, дарованим Господом, днем, особливо гостро відчуваєш, коли трапляються такі катастрофи. Коротка трагічна мить – і все враз скінчилося… І не важливо – дитя чи доросла людина… Бережімо один одного і кожен день земного життя. Невимовне горе рідних чи висловити словами?! Молитися і співпереживати – мусимо.
Саме цього дня таким же літаком авіакомпанії «МАУ» поверталася в Україну моя похресниця.
Там, в небі, вона нічого ще не знала про страшну авіакатастрофу «Боїнга – 737». Що ж відчували її рідні?.. Молили Господа про щасливе повернення. І бачили в Інстаграм фото римського неба з ілюмінатора – надіслане її вітання з борту.
– Лише в Борисполі про все довідалася… Невимовно важка новина і співчуваю рідним. Але життя триває і то не привід не подорожувати літаком.
Людмила ЯКИМЧУК.
