Це випало на долю мешканки нововолинська Феодосії Мартинець, якій бригада досвідчених медиків міської лікарні зробила непросту операцію...
Це випало на долю мешканки нововолинська Феодосії Мартинець, якій бригада досвідчених медиків міської лікарні зробила непросту операцію.
Алла ЛІСОВА
Погіршення стану здоров’я баба Феня відчула десь за тиждень до цього екстремального дня. Але до лікарні не поспішала, все відмахувалася від пропозицій дочки Галі, бо за своє життя не зверталась у медичні заклади за допомогою. Більше покладалась на Бога. Однак приступ болю ставав таким нестерпним, що виходу не було. Незвичайній пацієнтці – як-не-як виповнився 101 рік – у хірургічному відділенні Нововолинської центральної міської лікарні діагноз поставили відразу: гострий калькульозний деструктивний холецистит, а попросту – запалення жовчного міхура, внаслідок якого розвинувся перитоніт – запалення черевини. Аби полегшити больові симптоми, зняти запальні процеси в організмі, покращивши таким чином стан хворої, її відразу поклали під крапельницю, а лікарі зібралися на консиліум. А Феодосія Панасівна просила лише одне: “Мене не чіпайте – дайте спокійно померти”. - Відразу стало зрозуміло: консервативне лікування біді пацієнтки не зарадить, - розповів завідуючий хірургічним відділенням Данило Корець. – Про це сказали і бабусі, і її дочці. Однак вони від операції категорично відмовились. А вже згодом, під вечір, коли бабці трохи полегшало, вона несміливо ступила до кабінету: “Доктор, а ви гарантію даєте, що я буду жити?” – запитала. “Якщо не погодитесь на операцію, гарантую, що помрете, а якщо ляжете на операційний стіл – то п’ятдесят на п’ятдесят”, - напівжартома-напівсерйозно сказав довгожительці. Вона попросила дати час на роздуми. А вже ввечері телефонний дзвінок заставив Данила Трохимовича швиденько вдягатися і бігти у відділення. Для операції цієї унікальної пацієнтки була оперативно створена бригада з досвідчених фахівців. - Зізнаємось, таку незвичну пацієнтку ми взяли на операцію виключно по життєвих показах. Тобто цю операцію як планову навряд чи хто погодився б робити, - каже лікар-анестезіолог, завідуючий анестезіологічно-реанімаційним відділенням ЦМЛ Андрій Гідзинський. – Ризик був великий, в тому числі і під час давання наркозу. Буває, що хворих у старшому віці підводять легені або серце... Непросто було і цього разу лікарям. Внаслідок зниження компенсаторних функцій організму у хворої почав падати тиск. Хоча, як на такий вік, зазначають лікарі, особливих порушень у діяльності основних органів у пацієнтки не було виявлено. Складності додавала сама патологія. Однак група хірургів у складі Данила Корця, Магомета Магомаєва, Тараса Родзя та анестезіолога Андрія Гідзинського зробили все, аби за годину і двадцять хвилин закінчити успішно операцію, хоча цього дня для них була вона вже п’ятою. Непростим став для хворої післяопераційний період. Феодосія Панасівна добу перебувала на апараті штучної вентиляції легень, їй медикаментозно підтримувався артеріальний тиск та інші життєво важливі показники організму. Коли через три доби ми завітали в анестезіологічно-реанімаційне відділення, біля хворої були під’єднані різноманітні трубочки, зонд. Але вона трохи нерозбірливою мовою і жестами повідомляла медсестричкам, що їй потрібно. Намагалась вести з ними діалог, хоч це було непросто. Адже баба Феня добряче недочуває, а тому розмовляти з нею найкраще, коли є дочка, яка й виступає у ролі допоміжного тлумача. - Не знаємо, скільки часу наша унікальна пацієнтка пробуде на лікарняному ліжку, - каже Данило Корець, - але робитимемо все, аби вона вийшла від нас цілком здоровою. Можливо, доведеться хворій ще й лікарняний листок виписувати, - з усмішкою додав до сказаного. А й справді, адже до недавнього часу баба Феня працювала прибиральницею у ЖЕКу № 2, через що, до речі, потрапила на шпальти газет і екрани телевізорів.
