Володимир-Волинська музична школа вже відсвяткувала піввіковий ювілей, є базовою. Вона завжди славилася і талановитими учнями, і хорошими викладачами, перемогами на конкурсах, власне, вагомими творчими здобутками в різні роки і часи. І завжди тут вчилися і міські, і обдаровані сільські діти...
Анастасія ФІЛАТЕНКО
Володимир-Волинська музична школа вже відсвяткувала піввіковий ювілей, є базовою. Вона завжди славилася і талановитими учнями, і хорошими викладачами, перемогами на конкурсах, власне, вагомими творчими здобутками в різні роки і часи. І завжди тут вчилися і міські, і обдаровані сільські діти.
З їх числа школа мала і лауреатів, і дипломантів професійних конкурсів. Адже зрозуміло, що задля забаганки не будуть посилати батьки до Володимира-Волинського після уроків у загальноосвітній школі сина або доньку з неблизьких сіл району. Нині у Володимир-Волинській музичній школі навчається 357 дітей, з них 71 — це сільські діти. З окремих сіл і сільрад вчаться по десять і більше хлопчиків і дівчаток. За утримання музичної і художньої шкіл у місті платила зі свого бюджету міська рада. Були різні часи з фінансуванням — легші і важкі. Чомусь з часом грошей, на жаль, у бюджеті не стає більше. Наприклад, цього року змогли , як сказали у міській раді, "закласти" кошти на розвиток міської культури, а, значить, і на дві мистецькі школи, лише на півроку. Коли обрахували всі потреби і витрати на утримання одного учня в музшколі, то вийшло у минулому році трохи більше 1400 гривень, а в нинішньому ця цифра вже становить 1712 гривень. Отож на сільських дітей, які тут навчаються, треба витратити понад 117 тисяч гривень. А ще у місті є й художня школа, де навчається 45 дітей з села. Там, щоправда, менші витрати на одного учня. До того ж художня школа єдина в місті і районі, то міська влада так гостро не ставить питання перед районною, щоб вчити сільських дітей лише за районні кошти, як це йдеться про музшколу. Але ж витрати треба нести, так би мовити, солідарно. Перший "дзвінок" з міськради про те, що музична школа може бути непрофінансована повністю, пролунав на початку вересня. І хоч завідуюча районним відділом культури Світлана Гарбуль, а за нею і заступник голови райдержадміністрації Андрій Онищук твердять, що міська влада поставила їх перед фактом лише у січні нинішнього року, коли бюджет району був сформований і затверджений, завідуюча міським відділом культури Світлана Лиско нагадала своїй колезі, як та особисто допомагала роздавати головам сільрад листи, у яких йшлося про те, скільки дітей із сіл даної сільради вчиться у музшколі і що слід потурбуватися про плату за це навчання. Такий же лист, підписаний тодішнім директором музшколи і завідуючою міським відділом культури, було направлено і голові районної ради Миколі Супруновичу. На жаль, жодної відповіді на ці листи не отримали ні у музшколі, ні у відділі культури. Видно, повважали, що все залишиться, як було. Але так, як було — тобто безкоштовним для району навчання дітей у міській музшколі не лишилося. Міська влада наполягає: за навчання сільських дітей мають заплатити 117 тисяч з районного бюджету. Пояснюють це тим, що лише на дві мистецькі школи — музичну і художню,— мають витратити 98 відсотків коштів, виділених на культуру. А у місті є ще історичний музей, дві бібліотеки, культурно-мистецький центр, які теж необхідно фінансувати. Окрім того, до міськради надіслала приписи прокуратура про нецільове використання коштів. А фінансування навчання сільських дітей у названих школах — це теж їх нецільове використання. І за подібне, як сказав голова міськради Петро Саганюк, мають понести покарання керівники фінансового відділу. А ще, як зазначив міський голова, місто не "жирує", як дехто думає. Для його нормального функціонування не вистачає чотири мільйони гривень і десь їх треба брати — заробляти, вишукувати найменші можливості, а то й просити. І порадив це саме робити своїм районним колегам. Петро Саганюк наголошує, що сільські діти вчилися, вчаться і будуть вчитися в музичній школі, але за умови, що за них платитимуть з районного бюджету. Його колеги з райдержадміністрації — голова Юрій Михалець та заступник голови Петро Онищук — цю думку не поділяють. З головою районної ради Миколою Супруновичем, на жаль, не вдалося зустрітися. Перші два питання ставлять так: де сьогодні взяти кошти, коли районний бюджет затверджено, навіщо в школу брали на навчання дітей, якщо не знали, як воно буде фінансуватися? І взагалі твердили — у нас є лише закон про загальну середню освіту, а про додаткову, ту ж музичну, немає. Значить, про це повинні більше думати батьки і брати на себе відповідальність. Наводився й такий приклад. У Володимирі-Волинському працює центральна районна бібліотека. Її фінансує район, а 80 відсотків читачів — міські жителі. Так ось в районі згідні на своєрідний бартер, щоб міська влада повернула 200 тисяч, які витрачаються на цю бібліотеку, а їй потім віддадуть 117 тисяч за навчання учнів у музшколі. До речі, невідомо, де взялися ті 200 тисяч витрат на одну бібліотеку, коли фінансування всіх бібліотек району становить 231 тисячу гривень. Власне, кожен аргумент одних є контраргумент других. Одні посилаються на те, що сільські жителі працюють в місті і платять йому податки, інші називають підприємства, на яких працюють міські жителі, і лишають податки в селі. Але заручниками цього непорозуміння між владними структурами лишаються діти. У даній ситуації просто шкода сільських дітей. Якщо ти народився в селі, то вже не маєш ні художньої, ні музичної шкіл, ні інших благ, які є у твого міського ровесника. А дорослі замість того, щоб шукати шляхи, як покінчити з цією несправедливістю, часто-густо не дітей на перший план ставлять. У музичній школі відбулися батьківські збори. 35 батьків, які на них побували, направили листа голові обласної ради Василю Дмитруку, головам райради і райдержадміністрації Миколі Супруновичу, Юрію Михальцю з проханням вирішити ситуацію, подбати про виділення необхідних коштів для навчання дітей саме у Володимир-Волинській музшколі. Виступаючи на зборах, батьки заявляли, що вони хочуть, аби їх діти здобули повну музичну освіту, і не погоджувалися на їх навчання у музичних класах при районному Будинку культури чи переведення дітей в Устилузьку музшколу після зміцнення її матеріальної бази, як говорила завідуюча районним відділом культури Світлана Гарбуль. Зрозуміло, зайвих грошей немає ні в районі, ні в місті. На жаль, їх бюджети дотаційні. Та все ж 117 тисяч гривень — хіба це такі великі гроші, щоб їх спільно не могли знайти для обдарованих дітей такий район, як Володимир-Волинський і таке місто з тисячолітньою історією, як Володимир-Волинський? Головне — не зводити це в принцип і в конфлікт, а знайти вирішення справи на користь дітей.
